Слухати музику легко. Монетизація – це кошмар.
Якщо ви ставите питання, хто отримує гроші, коли пісня звучить по радіо, відповідь полягає не тільки у співаку, що стоїть перед мікрофоном. Ця промисловість є складну мережу договорів, правий і посередників. Щоб зрозуміти рух грошових потоків, необхідно знати основних гравців музичної індустрії та те, як вони ділять пиріг.
Давайте розберемо цю ієрархію.
Творець та власник
Все починається з ** автора пісні ** (songwriter). Це люди, які пишуть текст та мелодію. Вони мають авторськими правами на сам твір (композицію). Проте, автори рідко ведуть власний бізнес. Тут на сцену виходять видавці (publishers).
Видавці працюють безпосередньо з авторами пісень, просуваючи їхню творчість. Натомість за цю роботу видавець отримує часткове чи повне право власності на авторські права на твір, часто шляхом поступки чи передачі. Їхнє завдання — пропонувати пісні звукозаписним компаніям, телевізійним шоу та кінопродюсерам.
Коли хтось ліцензує права на пісню, видавець збирає гонорари. Зазвичай ці гонорари діляться навпіл (50/50) із автором пісні. Це проста схема, але вона передає контроль над інтелектуальною власністю до рук компаній, а не артистів.
Хто насправді виконує?
Потім є виконавці. Це артист, який надав дозвіл на публічне виконання пісні.
Проблема у тому, що виконавець неспроможна контролювати саму пісню. Це перебуває під контролем автора пісні чи видавця. І вони не мають контролю над конкретним записом цієї пісні. Це власність звукозаписної компанії. По суті, виконавці орендують свої твори та репрезентують їх публіці.
Роль лейбла
Звукозаписуючі компанії (record companies/labels) відповідають за основну роботу за самим записом. Вони створюють, продають та поширюють фізичні чи цифрові продукти. У той час як видавець володіє твором, звукозаписна компанія має майстер-запис. Ця відмінність є важливим фактором при розрахунку роялті.
Посередники-колектори
Гроші не надходять безпосередньо від радіостанцій до автора. Вони проходять через кілька спеціалізованих агенцій.
Організації з колективного управління правами на публічне виконання (Performance Rights Organizations, PRO) є «брамниками» для прав на публічне виконання. Ці асоціації ліцензують громадське виконання музичних творів від імені правовласників. Якщо пісня звучить у барі, PRO гарантує виплату правовласнику.
Найбільші імена США включають:
* ASCAP (American Society of Composers, Authors and Publishers)
* BMI (Broadcast Music, Inc.)
* SESAC (раніше Society of European Stage Authors and Composers)
* SoundExchange
Ці організації не лише відстежують відтворення та розподіляють роялті, а й беруть собі частину як оплату за адміністративну роботу.
Механічні права та роялті
Не всі роялті ґрунтуються на публічному виконанні. Механічні права (Mechanical Rights) застосовуються, коли пісня записується та поширюється — наприклад, на CD, вінілі або у вигляді цифрового завантаження.
У США більшість видавців набувають цих прав через Агентство Гаррі Фокса (Harry Fox Agency). У Канаді цим займається Канадська агенція з відтворення механічних прав (CMRRA).
Ці агенції виконують «чорну роботу». Вони виплачують механічні роялті, відстежують використання, гарантують платежі користувачам та надають видавцям докладні звіти. За цю послугу вони стягують встановлений відсоток від загальних роялті.
