Озеро Каддо – велике озеро в США, яке знаходиться на сході Техасу на кордоні з Луїзіаною. Це територія, на якій виростають найбільші кипарисові лісу на планеті. Площа озера – близько 106 кв. км.
Каддо є єдиним техаським озером, яке утворилось природним шляхом. Існує кілька версій походження озера, але найвірогіднішою є така: на початку XIX століття на річці Ред Рівер виник затор з річкового сміття і колод. Проживають на берегах бобри зміцнили затор своїми дамбами. І вже до 1811 року тут утворилась справжня загата, яка перекрила річку і створила озеро Каддо.
Найкращий період для відвідування озера – з кінця жовтня до середини листопада, коли кипариси змінюють свій колір:
На озері ростуть близько 190 видів кущів та дерев, з них найвідомішими є так звані “лисі” кипариси (Bald Cypress). На відміну від своїх сухопутних родичів, ці кипариси – не хвойні, а листяні дерева, скидають своє листя на зиму. Вік кипарисів, які ростуть в озері Каддо, складає не менше 100 років, а деякі з них ще старше, є навіть 700-річні дерева.
Кипариси, особливо ті, що перебувають у воді, часто мають особливі утворення, які називаються «колінами кипариса». Вони становлять собою відростки, що нагадують пеньки, але ростуть прямо з коріння дерева. Досі вчені розмірковують над тим, навіщо кипарисів потрібні ці спеціальні освіти. Одна з теорій свідчить, що для додаткового насичення коренів киснем, інша – що відростки допомагають деревам зміцнитися в землі, щоб їх не вирвало ураганом.
На кипарисах висять пасма іспанського моху, зелені взимку і сірі влітку. Іспанський мох не є паразитом, це лишайник, який використовує рослину-господаря тільки для підтримки. Живиться рослина самостійно, добуваючи їжу з води і повітря. Цим пояснюється той факт, що в зимовий період, отримуючи достатню кількість вологи, мох стає зеленим. Однак іспанський мох все-таки шкодить кипарисів, огортаючи його гілки і перекриваючи доступ сонячного світла.
З іспанським мохом пов’язана легенда, що належить індіанського племені Каддо. Одного разу зустрілися дівчина і хлопець і покохали один одного такою великою любов’ю, що вирішили піти з племені і жити удвох. Жили вони дуже щасливо, блукаючи по берегах озера і насолоджуючись його красою, але настав час, коли жінка захворіла і померла. Засмучений чоловік поховав свою кохану, але на пам’ять відрізав її коси. Він продовжував ходити по берегах і розвішував на гілках дерев коси померлої подруги. З часом вони посивіли, але досі висять на гілках кипарисів, зберігаючи пам’ять про безсмертної любові двох людей.
Для тих, хто пройшов хоча б курси англійської, самостійно дістатися до озера Каддо не складе великої праці. На березі озера знаходиться містечко під назвою Uncertain, що в перекладі означає «Невизначений». Це місто, розташоване в трьох годинах їзди від Далласа, живе виключно за рахунок туристів, що приїжджають подивитися на казкові кипариси. Відвідавши одну з риболовних баз на березі, можна орендувати бунгало і моторний човен. Екскурсію по озеру можна також зробити на колісному пароплаві.
