Нова робота попереджає, що підвищення глобальної температури може призвести до значного збільшення викидів метану з озер і водосховищ до кінця століття, потенційно прискоривши зміну клімату навіть за межі найпесимістичніших прогнозів Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC).
Це лякаюче передбачення походить від простого, але потужного явища: тепліша вода прискорює розкладання органічної речовини на дні бідних киснем озер. Цей процес виділяє метан, потужний парниковий газ, який утримує тепло набагато ефективніше, ніж вуглекислий газ.
Вчені з Університету Лінкопіна у Швеції та дослідницького центру NASA Ames ретельно розробили прогнозну модель цих викидів. Модель використовувала дані з 767 озер і водосховищ по всьому світу, враховуючи не тільки підвищення температури, але й зміни в сезонності викидів, різні типи шляхів викиду, а також зміни розміру водойм і рівня поживних речовин у них.
Ефект доміно від теплої води
Результати малюють жахливу картину. Дослідження показало, що температура є найважливішим визначальним фактором майбутніх викидів метану з цих важливих прісноводних екосистем.
У міру підвищення глобальної температури — в основному через антропогенні викиди вуглекислого газу — мікроскопічні організми, відповідальні за розкладання органічних речовин, стають активнішими. Це прискорене розкладання викликає експоненціальний стрибок виділення метану. Згідно з найбільш тривожним кліматичним сценарієм МГЕЗК, цей непередбачуваний ефект може майже подвоїти поточні викиди метану з озер і водосховищ до 2100 року.
Хоча це, здавалося б, невелике збільшення призвело б приблизно до 10% глобального збільшення загальних викидів метану. Цей посилений парниковий ефект підштовхне глобальне потепління за межі навіть найжахливіших прогнозів МГЕЗК у найгіршому випадку.
Важливе нагадування: наші дії мають наслідки
Незважаючи на ці тривожні результати, проблиск надії все ще є. Дослідження підкреслює критичний зв’язок між нашими викидами вуглекислого газу та прискореним виділенням метану з природних джерел, таких як озера та водосховища.
Регулювання викидів вуглецю стає ще більш актуальним. Стримуючи потепління, викликане діяльністю людини, ми можемо не тільки сповільнити загальну швидкість зміни клімату, але й пом’якшити цю потенційно катастрофічну реакцію збільшення викидів метану.
Вибір, який ми робимо сьогодні, безпосередньо визначатиме майбутній шлях зміни температури нашої планети та серйозність його наслідків.




























