Нові генетичні та протеомні дослідження підтверджують, що Японський архіпелаг був притулком не для тигрів, як вважалося раніше, а для “печерних левів” (Panthera spelaea) між 73 000 і 20 000 років тому. Це відкриття змінює наше розуміння поширення мегафауни плейстоцену у Східній Азії та додає новий шар до історії еволюції вищих хижаків.
Невірно Ідентифікований Вищий Хижак
Протягом десятиліть великі котячі скам’янілості, знайдені у Японії, приписувалися тиграм. Однак недавнє дослідження переглянуло 26 субфосильних останків з використанням передового молекулярного та протеїнового аналізу. Результати були однозначними: всі життєздатні зразки дали генетичні маркери, що відповідають печерним левам, виду, який раніше вважався відсутнім на Японських островах.
У дослідженні були використані секвенування мітохондріального та ядерного геному, байєсовське молекулярне датування та радіовуглецеве датування для підтвердження таксономічної ідентичності останків. Палеопротеоміка також підтвердила висновки, виявивши унікальний амінокислотний варіант, який трапляється тільки у левів.
Плейстоценовий Сухопутний Міст
Присутність печерних левів у Японії пояснюється існуванням сухопутного мосту, що з’єднував архіпелаг із материковою Азією під час останнього льодовикового періоду. Це дозволило левам поширюватися на схід, досягаючи навіть південно-західних островів, незважаючи на те, що місце існування в цілому вважалося більш придатним для тигрів. Тварини співіснували з іншими великими ссавцями, такими як вовки, бурі ведмеді та ранні люди, формуючи унікальну плейстоценову екосистему.
Леви і Тигри: Змінний Баланс
Це відкриття кидає виклик традиційному погляду поширення левів і тигрів. Ці вищі хижаки, ймовірно, конкурували за ресурси та формували еволюцію інших видів у Євразії понад два мільйони років. Леви покинули Африку приблизно мільйон років тому, розширивши свій ареал і зрештою перетинаючись із тиграми.
Сьогодні їх ареали більше не перетинаються через втрату довкілля, викликану діяльністю людини, і скорочення популяцій. Але в пізньому плейстоцені “перехідний пояс левів і тигрів” сягав по всій Євразії, створюючи часті взаємодії між двома видами. Японія, на східному краю цієї зони, тепер, схоже, була ключовим оплотом левів.
Стійкість і Вимирання
Дослідження передбачає, що печерні леви зберігалися в Японії як мінімум 20 000 років після їхнього вимирання в інших частинах Євразії і, можливо, ще 10 000 років після їхнього зникнення зі східної Берингії. Це порушує питання, чому вони зникли з Японії, в той час як в інших місцях зберігалися довше. Подальші дослідження субфосильних останків по всій Євразії матимуть вирішальне значення для розуміння динаміки ареалу видів та коливань пояса левів та тигрів.
“Це дослідження переписує плейстоценову історію Японії, доводячи, що печерні леви, а не тигри, були домінуючими великими котячими хижаками в архіпелазі”, – підсумували дослідники.
Результати дослідження були опубліковані в Proceedings of the National Academy of Sciences 26 січня 2026 року.
