У москві запустили першу в росії екосистемну міжвузівську квантову мережу з відкритим доступом. Вона об’єднала кампуси національного дослідницького технологічного університету “місіс «(ніту» місіс”) і московського технічного університету зв’язку та інформатики. Про це повідомив заступник голови уряду дмитро чернишенко.
Мережа створена в рамках проекту “розробка мережевих програмних рішень для квантових мереж”. Презентація офіційного запуску пройшла в коворкінгу»точка кипіння – комуна”.
«запуск першої екосистемної міжвузівської квантової мережі – це важлива подія року науки і технологій, – зазначив чернишенко. – у росії з’явився сучасний майданчик для реалізації технологічних інфраструктурних рішень у сфері захисту даних із застосуванням квантової криптографії. Для уряду цінно, що в розробці мережі брали участь молоді вчені, студенти та аспіранти. Впровадження таких рішень має великий потенціал і дозволить скоротити розрив у сфері побудови квантових комунікацій, створювати міські та міжміські інфраструктурні мережі для потреб економіки, розвивати цю індустрію не тільки в країні, але і на світовому рівні. Всього в планах до 2024 року запустити в країні 7 тисяч кілометрів квантових мереж».
Проект зі створення екосистемної міжвузівської квантової мережі реалізується учасниками консорціуму центру компетенцій національної технологічної ініціативи «нті)» квантові комунікації«, створеного на базі ніту»місіс”. Участь у розробці, за підтримки міносвіти, брали студенти, аспіранти та молоді вчені столичних вузів, фахівці профільних партнерських організацій.
Екосистемна міжвузівська квантова мережа складається з п’яти вузлів, розташованих в корпусах ніту» місіс ” і мтусі. Вона має відкриту архітектуру і масштабується в міру появи нових учасників. Доступ до мережі отримують вузи, наукові організації, індустріальні партнери та державні установи. На базі мережі вони можуть розробляти сучасні програмні додатки в сфері інформаційної безпеки із застосуванням квантових ключів.
У планах у розробників – «закільцювати» архітектуру квантової мережі, що дасть нові можливості для її розвитку, повідомляє прес-служба міносвіти. Перевага такої топології в тому, що при обриві оптоволокна на якійсь із ліній зв’язаність мережі не загубиться. Крім того, на базі «кілець» можна будувати більш складну за архітектурою міську мережу, коли один вузол працює на безліч споживачів – банківські та фінансові організації, телеком-оператори, представників бізнесу в сфері паливно-енергетичного комплексу, транспорту, сучасних технологій.
