Була у нас медкомісія перед закінченням дитсадка. Всім веліли, щоб вдома помістили в коробок трохи калу, написали прізвище і принесли в сад. Слова такого в свої шість років я ще не чула. Тому вдома я сказала батькам, що нам наказали підписати коробок і принести в ньому сала. Коли батьки запитали: «Навіщо?», – я сказала: «Може, щоб годувати пташок».
Довго потім мама з татом вирішували, яке сало відправити, солоне або немає. А тато, тихо лаючи всіх вихователів за дивний спосіб прищепити дітям турботу про братів наших менших, обрізав шматочок, зрізуючи непотрібне, щоб він помістився в коробок. На наступний день ми передали його виховательці.
Я уявляю, скільки було здивування, коли дістали вміст мого коробка. На наступний день, вихователька розповідаючи, що ж ми повинні були покласти в коробочку, посміхалася… Надовго дитячий садок запам’ятав мене і моє сало.
