Обривки ДНК, отримані з кісток кролика Чарльза Дарвіна, допомогли вченим довести, що три різних популяції цих тварин, що мешкають в Австралії та Європі, однаковим чином пристосувалися до появи небезпечного вірусу.
Про це пишуть вчені, що опублікували статтю в журналі Science, пише ria.ru.
“Ми порівняли ДНК кроликів, які жили на Землі до початку епідемії міксоматозу, і геноми їх сучасних нащадків, що виробили стійкість до дії вірусу. Ми показали, що у всіх трьох країнах природний відбір однаковим чином змінив структуру генів імунної системи”, — розповідає Джоель Альвес (Joel Alves) з Кембриджського університету (Великобританія).
Розвитком майже всіх багатоклітинних живих істот управляє два фактори – природний і статевий відбір. У першому випадку еволюцією диригують мінливі умови навколишнього середовища, в тому числі нові патогени і паразити, а в другому – внутрішньовидова конкуренція за можливість продовжити свій рід.
Яскравим прикладом першого процесу, як писав сам Дарвін, для нього стала історія галапагоських в’юрків – невеликих птахів з сімейства горобиних, що володіють вкрай різноманітною дієтою і середовищами існування. Ці птахи походять від одного предка, однак згодом їх вигляд, пристрій і розміри дзьоба помітно помінялися при пристосуванні до нових екологічних ніш.
В інших випадках, як зауважив Дарвін, представники різних видів або популяцій тварин часто виробляють схожі пристосування, що допомагають їм виживати, якщо цьому сприяють умови середовища. Наприклад, дельфіни й акули мають схожу форму тіла, незважаючи на те, що вони належать до різних класів живих істот.
