Я працюю з підлітками на короткострокових десятиденних курсах.
Мої учні – це учні старших класів пітерських шкіл. Іноді трапляються школярі з інших міст – з Москви, наприклад – їх спеціально привозять до нас на заняття.
Соціальний зріз – середній клас, діти законослухняних громадян, що твердо стоять на ногах. Навчання – 10 занять – у нас коштує як середня зарплата по Пітеру.
В кінці кожного курсу, на 10-му занятті, ми проводимо письмове опитування учнів, де вони відповідають на самі елементарні питання: як звали останнього російського царя, назви столиці Білорусії чи Естонії, хто написав “Пісню про віщого Олега”, з ким була війна і коли, назви три музичні групи і т. д.
При цьому учням кажуть, що це невеликий тест на світогляд (в сенсі на інтелект, – доводиться уточнювати, так як далеко не всі знають, що таке “кругозір”). Та що там – якийсь “кругозір” – переважна більшість старшокласників виявляють бентежливу неосвіченість не тільки в реаліях навколишнього світу, але не розуміють сенсу, здавалося б, звичайних і простих слів.
У старшій групі з 15 чоловік (вік 14 – 16 років) тільки двоє знали значення слова “утриманець”, інші відповідали на питання, хто це такий, так:” воїн”,” неслухняний”, “той, хто живе один”, “людина, яка иждевал”, “хто не підкоряється законам”, “хто втік з в’язниці”, “хто найнявся до бандитам”, “хто рано встає”, “брет – саме так – брет сумашчего” або просто “не знаю” – ставити прочерки замість відповідей їм було заборонено.
Я вже писала, що майже ніхто з школярів не розуміють слова “горілиць” (на прохання придумати словосполучення з цим словом пишуть “дощ пішов горілиць”, “прийшов навзнак” і т. д.), практично ніхто не знає слів “кумачевий”, “яскраво-червоний”, “жовтий”, “товчений”, а вчора з’ясувалося, що так само точно практично ніхто в старшій групі, прошу зауважити, не знає, що означає слово “попадя”.
На пряме запитання “хто або що це таке” у відповідь було напружене мовчання – довелося запропонувати варіанти відповідей. Одна вибрала відповідь “дружина попа”, а інші відповідали так: “це ополонку на річці”, “яма на будівництві”, “слід від кулі”.
Причому другий варіант про яму вибрали відразу шість чоловік. Ні один, увагу, жоден чоловік не зміг пояснити значення слова “амбразура”. Відповіді: “це коли розкривають листи і посилки”, “це клітки в зоопарку”, “старі непотрібні машини”, “це коли стріляють відразу багато хто”.
Про те, хто останній російський цар, думки розділилися: більшість вважає, що це “Петор перший або третій”, трохи менше, що “Іван Грозний”, дехто, що якийсь “Добриня” (справедливості заради зазначу, що за “Добриню” проголосував учень з середньої групи – 12 років, шестикласник).
Абсолютна більшість, тобто всі без винятку, не знають, хто написав “Пісню про віщого Олега”. Це питання задаємо і середнім і старшим – різниці немає ніякої, хоча 6-7 класи повинні були б знати – у них це програмний твір, класі в п’ятому було. Всі як один роблять великі очі, за аудиторією йде стурбований шерех, і у всіх вираз облич таке, ніби їх запитують, хто винайшов атомну бомбу. Вчорашні відповіді (крім “не знаю”): “селянство”,” нестер Літописець, “якийсь письменник”, “композитор Великий”, “музикант”, “ніхто”, “церковні люди”, “Віктор Цой”.
Автор останньої відповіді (12 років) не знає толком, хто такий Цой – чув тільки, що він “пісні співає”, а коли він жив дізнатися у нього неможливо, т. к. на питання “Ти вважаєш, що Цой жив ще до революції?” учень не може відповісти, бо не розуміє, що значить “до революції”; відповідає: “Ну напевно… я не знаю…”, а на спробу встановити, що це за звір такий “революція” тільки знизує плечима.
Зате його одногрупники прізвище “Цой” чують уперше і взагалі не знають, хто це такий. Жоден із середньої групи (12-13 років) ніколи не чули слово “преса”, а вираз “жовта преса” і тим більше. Воно потрапило їм, коли був словниковий диктант.
Я побачила, що один з них пише замість “преса” – “кресо” і запитала, чи він розуміє, про що йдеться. Виявилося, що, не знаючи цих слів, він не почув і не став думати, що ж це таке. Коли я запитала, він напружився, подумав і зніяковіло пробурмотів: “Рослина, напевно, дерево якесь…не знаю!”. Тут з’ясувалося, що всі інші теж не знають, хоча написали правильно.
У старшій групі ще є таке питання: “Мандельштам, Коллонтай, Бабель – хто з них жінка?”. Зрозуміло, ці прізвища все чують вперше (і, швидше за все, в останній) раз у житті. Хоча часто трапляються люди з “червоної гілки”, а там є вулиця Коллонтай, але це нічого не вирішує: про вулицю-то вони, може, й чули, але не в змозі співвіднести один з іншим. Тому відповідають навмання, і, зрозуміло, самий популярний відповідь: жінка – це Бабель.
Ці три прізвища звучать для них як повна абракадабра, хоча читаються виразно, голосно і в повній тиші. Все одно в їх транскрипції вони виглядають так:” Мандель Штамп”,” Майдельшталь”, “Манданштан”, а вчора наша картотека поповнилася варіантом “Миммельштой”. Для середньої групи вчора питання довелося адаптувати: “Фалафель, Барто, Пухто – хто з них жінка?” Так от, відповідь Барто (правда, написано було не Барто, а Бурто) був тільки один. П’ятеро написали “Пухто (варіант – “Пахто”), більшість віддали перевагу відповіді “Фалафель” (в одній – “Палафель”).
Є міф, що, мовляв “діти” (“діточки” навіть, можна сказати) зате добре розбираються в нових системах комунікацій і так далі. На жаль, далі соціальних мереж, програм та іграшок справа не йде, і для багатьох, дуже багатьох знайти в інтернеті потрібну інформацію – велика проблема, а іноді і правильно вийти на потрібну адресу групи ВК не в змозі.
Ми помітили, що на питання “Хто винайшов соціальну мережу Фейсбук” самі вони відповісти не можуть, потрібні варіанти відповідей. З варіантів пропонуємо: Цукерман, Цукерберг, Цукерсон або Цискарідзе? І що ви думаєте? Що вже цього-то питання все знають відповідь? Як би не так. Відповідають навмання і як попало.
А ось наші вчорашні придбання: поряд з Цукерсонами і Цукерманами вчора у нас з’явився (у групі 6-7 кл) Сукер сон і Цыцкариджа. Автори цих відповідей (і інших також) не зрозуміли навіть сенсу самого питання. Ще новеньке: столиця Білорусі – Україна, Туреччина, Київ, Білгород, а Естонії — Мексика. Чукчі живуть у горах, в лісі, в Голці, в холодних країнах, де таджики, на сході, в хатах, на північному полюсі.
А один написав, що немає такого народу – “це брет” (той самий, який так само відповів на питання про утриманця). І що попадя це “бочка на воді” з двох варіантів відповіді він зробив один.
Радянський Союз розвалив Сталін, Путін, Ленін, Брежнєв, Гітлер (деякі пишуть “німці”). Але те, що ПІД війна з німцями, теж знають не всі. Дату один з них (учень 8 класу, 14 років) вказав 1941-1998р., а інший 12 років – з 1710 по 2005 рік. Але на це питання найчастіше відповіді правильні.
Ніхто не знає, як називається священна книга у мусульман: “У християн – Біблія, а в мусульманстві?”. Прочерки ставити не можна, тому пишуть: “мусульмани”, “книга”, “гроші”, карант”, “мангольство”, “будда”, “молитва”, “анти біблія”, “історія”, “сувої”, “алах” і т. д. А вчора колекція поповнилася відповіддю “кармен” (відповідав учень 8 класу).
В кінці йдуть питання “бліц”: улюблена книга, улюблений фільм, блюдо і тд. Серед страв лідирують суші, піца, тірамісу, а на запитання про книгу і фільм майже всі такі відповіді: “ні”.
Наташа Романова
