Не треба чинити опір іноземному вторгнення

5

Тут деякі, кхм, історики, а також ті, хто їх покусав, продовжують наполегливо стверджувати, що «немає ніякої різниці, хто вас експлуатує – вітчизняні буржуї або іноземні»

З точки зору марксизму-ленінізму я з ними вже намагався сперечатися. В тому числі посилаючись на Гелбрейта і Валлерстайна, яких вони не читали. Марно, не доходить.
Тому, як казав Ленін, «ми підемо іншим шляхом». Розглянемо дане твердження з точки зору істмату – історичного матеріалізму.
Тобто на конкретних прикладах. Хе-хе.
Почнемо, мабуть, з античності. Тому що вже тоді, в пізніх родо-племінних суспільствах існували і чіткий класовий поділ (на рабів, вільних і племінну знать), і експлуатація людини людиною.
Причому раб – це набагато більш жорстка форма експлуатації, ніж кріпосної або залежний селянин середньовіччя, і вже тим більше ніж сучасний найманий робітник. Він не має прав, він взагалі не вважається людиною, він «річ» (у літературі того часу це описано гранично чітко). Його можна продати, гамселити, ґвалтувати і вбивати абсолютно безкарно.
Отже, у більшості середземноморських країн було чітке ділення на експлуататорів – знати і експлуатованих, – всіх інших.
І тодішні аналоги телепроповедников могли б сказати «Яка нам різниця, чия знати буде нас експлуатувати – місцева або прийшла? У них конфлікти, от нехай самі і воюють, а ми не будемо». І опа – вони раптово з «плебсу» перетворилися б на рабів.
З усіма витікаючими наслідками. Наприклад, у Римі їх могли змусити вбивати один одного на гладіаторських аренах заради потіхи публіки. Just for lulz. Убий або будь убитий, і ніякого профспілки.
Я вже не кажу про купу прикладів, коли цілі народи були просто вирізані практично поголовно тому що «у вас така родюча земля і багато дичини в лісах».
Може бути ситуація кардинально покращилася за часів раннього та класичного середньовіччя?
Норманн Вільгельм Завойовник вторгається в Англію. І там, і там феодалізм, саксонська аристократія пригнічує рядовий саксонський пролетаріат – який сенс захищати феодальне Вітчизну?
Ось тільки нормани на захопленій землі влаштували таке свавілля, що мало нікому не здалося. Навіть через сто п’ятдесят років навіть вищі представники саксонської знаті (що вже говорити про простолюдинах?) у будь-який момент могли бути викрадені заради викупу, їх землі захоплені, а самі вони вбиті. І ніхто не заморочувався навіть видимість пристойності і законності – це ж якісь сакси. Сер Вальтер Скотт (не просто письменник, але і історик) описав це гранично відверто в чудовому романі «Іванко».
Хоча навіщо далеко ходити? У нас є приклади під боком. У тринадцятому столітті частина жителів Пскова вирішила, що ну його нафіг, воювати за цих гнобителів Рюриковичів, ми краще підемо в Європу». Що зробив Тевтонський Орден з містом, здався без бою? Розграбував і спалив? У тому числі, можливо, й тому, що утримати навряд чи б зміг.
Та й взагалі, московські і новгородські князі – і не росіяни взагалі, а представники ординської окупаційної адміністрації, купували ліцензію на збір данини на захопленій території. Аристократи-експлуататори, займалися відчуженням додаткового продукту у пригноблених класів! І навіщо заради них билися на Угрі і Куликовому полі? Могли б пити кумис!
Під замками Ордена Мечоносців в Прибалтиці археологами були знайдені масові поховання. Слов’янські. За різними оцінками – від 70 до 100 тисяч чоловік. Для того часу це були величезні втрати, фактично геноцид місцевого населення. Ну, дійсно, яка різниця, феодали якої країни вами правлять?
А ще був такий народ – айни. Жив на островах, які зараз називаються «Японія». А потім туди припливли загарбники-ніппон. І більше немає такого народу – айни.
Як немає піктів, кіммерійців, скіфів і багатьох інших народів… Їх не асимілювали – їх вирізали. Про «Вересковий мед» чули? Немає його.
Класова боротьба uber alles!
Може в епоху Великих географічних відкриттів стало інакше? Ні, тут найцікавіше починається.
Адже Там реально були кілька народів, які щиро вважали, що приїжджі конкістадори краще, ніж місцеві. І, треба сказати, що у випадку з ацтеками у них, м’яко кажучи, були для цього якісь підстави. «Гірше не буде», думали місцеві жителі.
І як там зараз процвітаючі інки, майя, ацтеки та інші племена?
У випадку з північноамериканськими індіанцями схожа ситуація. Як кажуть нам Клим Жуков і Борис Юлін, не було у них диктатури пролетаріату і комунізму – тому і програли. Не було сенсу оборонятися – адже гідно захисту виключно социалистическое Отечество.
А потім цивілізовані англосакси дісталися до Сходу – Китаю та Індії. І показали всьому світу яскраві підтвердження, що «немає ніякої різниці, хто вас експлуатує – місцеві еліти або заморські буржуї».
У Китаї взагалі був відсталий феодалізм, і передові капіталісти після двох Опіумних війн як почали завдавати там добро – присадили мільйони китайців на наркотики, використовували їх в якості наддешевої робочої сили, топили численні повстання в крові. Але це ж робила передова суспільно-політична формація, несучи цивілізацію!
В Індії загарбники теж не зробили нічого поганого – просто знищили місцеву промисловість (насамперед текстильну, яка була прямим конкурентом британської), вкинули субконтинент в найжорстокішу злидні і розстрілювали незгодних, прив’язуючи їх до дулам гармат (ось звідки йдуть розповіді про «Кім Чен Ин розстріляв когось із зенітки» – це англосакси по собі судять).
Голод в Бенгалії, Великий картопляний голод в Ірландії – та яка різниця, свої буржуї чи іноземні?!
Ну нема чого (на думку видатних істориків) було відбивати вторгнення Наполеона! Адже після цього життя простих росіян не стала краще!
А чого розмінюватися на дрібниці? І Казань даремно брали. І за Петра Першого під Полтавою даремно воювали – адже жити краще не стало! І походи Суворова, Румянцева, Кутузова – все клятий империализьм! Платити і каятися! Ой, палюсь…
До речі, Мінін і Пожарський за визначенням вместолевых – фашисти. Тому що закликали до солідарності різних класів (пригноблених і гнобителів) для відбиття зовнішньої агресії! А потрібно було забити на поляків і боротися проти своїх бояр і князів – це важливіше. Так, Костя? Я правильно розумію вчення семинизма-жукизма?
Ні, навіщо я згадую все це мотлох, у двадцятому столітті все радикально змінилося! Адже правда?
Ми принципово не будемо розглядати соціалістичні країни, які зазнали вторгнення (тому про 6,5 мільйонів загиблих від рук американців у В’єтнамі не будемо).
У нас є новітні приклади, коли американці вторгалися в соціалістичні країни.
Ірак. За логікою засновників та послідовників семинизма-жукизма, захищати Ірак від американського вторгнення не потрібно – адже там не було соціалізму (хоча Саддам колись входив до партії «Баас», але після приходу до влади активно зачистив Ірак від соціалістів і комуністів). Іракські генерали вирішили приблизно так само, тому взяли американські гроші і захищати капіталістичну Батьківщину не стали.
Внаслідок американської окупації приблизно 1,5 мільйона загиблих, а країна, за оцінками ООН, «відкинута в доіндустріальну фазу розвитку». Тепер не потрібно переживати за диктатуру пролетаріату в Іраку, тому що там тепер немає пролетаріату – там феодалізм з теократичною ухилом. Адже здорово, правда? Це суттєво наблизило наступ комунізму в окремо взятій країні. Чи ні?
Афганістан. З початку дев’яностих, коли СРСР вивів свої війська, а комуністичний уряд було повалено – це більше не соціалістична країна. І, за логікою семинце-жуковцев, не гідна захисту. «Нехай місцеві Дерипаски воюють».
І афганські комуністи (якщо такі ще існують), за «логікою» телепроповедников, повинні в першу чергу боротися з талібами та іншими угрупованнями, а не з американськими загарбниками.
Маркс свідок, жебрак і відкинутий в середньовіччі Афганістан – це прекрасне свідчення того, що оборона від загарбників другорядна по відношенню до класової боротьби (сарказм). Там тепер просто немає класу пролетарів через відсутність промисловості. Такъ победимъ!
У реальному ж марксизмі є чітка градація пріоритетів і послідовність дій – спочатку національно-визвольна боротьба (в термінах Валлерстайна – боротьба проти гегемона імперіалістичної світ-системи), а вже потім боротьба за соціалістичні перетворення. Тому що друге не буває/неможливе без першого.
Як нещодавно зазначив Єгор Яковлєв «Революція в окремій країні неможлива без потужної підтримки комінтерну». Вона тут же буде пригнічена країнами ядра.
Тому найпершим, не побоюся навіть сказати «архіважливим» завданням лівого руху на даному історичному етапі є боротьба не з локальними капіталістами, а з глобальної імперіалістичною системою.
Якщо, звичайно, вони не є найманими працівниками пана Ходорковського або агентами англосаксонських розвідок, які мріють про руйнування Росії зсередини.
Люди завжди були і завжди будуть глупенькими жертвами обману і самообману в політиці, поки вони не навчаться за будь-якими моральними, релігійними, політичними, соціальними фразами, заявами, обіцянками розшукувати інтереси тих чи інших класів
(с)Володимир Ленін
І це стосується навіть зовні комуністичних фраз, але сказаних по очевидному замовлення олігархічних або імперіалістичних сил.
Марксизм – це не тільки економічна теорія та/або теорія класової боротьби (якої, до речі, взагалі не Маркс придумав). Це науковий підхід, діалектику матеріалізму і історичний матеріалізм, як інструменти пізнання, осягнення і зміни світу.
Отже, ми бачимо величезну кількість історичних прикладів, коли зовнішнє завоювання поліпшувало життя пролетаріату і спрощувало боротьбу трудящих за свої права (сарказм).
Маркс говорив «Практика – критерій істини».
Маркс говорить «Ідіть лісом, жуко-семинцы і семо-жукинцы».
Читайте Валлерстайна, читайте Фромма, читайте Хомськи, читайте Гелбрейта, читайте Неша – і нехай прибуде з вами святе розуміння.
Опубліковано: https://news-front.info/2019/0…