Сміховинні одеські анекдоти!
— Мара, якщо я соблазню твого чоловіка, ми залишимося друзями?
— Ні.
— Ми станемо ворогами?
— Ні.
— А що ж тоді?
— Ми будемо квити!
— Беня, я гарантую вам, шо через п’ять років ми будемо жити краще, ніж у Європі!
— А шо у них трапиться?
— Семочко, якщо будеш добре поводитися, купимо тобі велосипед!
— А якщо погано?
— Піаніно!
— Рабинович, у вас алібі є?
— А шо це таке?
— Ну, бачив вас хто-небудь під час вбивства?
— Слава богу, немає.
— Фирочка, а чим ви захоплюєтеся?
— Малюванням і верховою їздою. А ви, Боря?
— Таки не повірите… Художницями і наездницами!
— Додік, шо там впало на кухні?!
— Ривочка, це не бунт, це випадково.
Німеччина. Автобус з туристами з Одеси. Екскурсовод просить кожного подивитися, чи всі його сусіди сіли в автобус. Закривається двері, автобус їде. Кілометрів через десять його наздоганяє поліцейська машина. У двері заходить жінка середніх років і з характерним акцентом вигукує:
— Моня, не з твоїм щастьем!
— Мамо, чому Соломон був такий мудрий?
— Тому, синку, що у нього було багато дружин і він з усіма радився…
— Абраша, милий, що ти порадиш мені почитати?
— Сарочка! Почитай молитву, поки я дочитую листування в твоєму телефоні!
— Мадам, ви вирішили знову зв’язати себе шлюбними узами?
— Та які там пута! Так, вузлик на пам’ять…
— Фирочка, я втомився. Можна, я вже піду додому?
— Нюма, перестань скиглити! Чоловік повернеться тільки через тиждень!
Бабуся посперечалася з Семою, що він не з’їсть її 25 пельменів на те, що він прибере в квартирі. І ось Сема доїдає 24-ї пельмень і розуміє, що 25-го в тарілці немає.
Це все, що потрібно знати про складання договорів.
— Сара, виконай моє останнє прохання! Спали моє тіло в крематорії! Прах поклади в конверт, напиши там: «ТЕПЕР ВИ ОТРИМАЛИ З МЕНЕ ВСІ» і відправ в податкову.
