Люди почали вживати алкоголь як мінімум 9 тисяч років тому. Іслам і комунізм з’явилися відносно недавно — протягом останніх півтори тисячі років — і обидва у свій час боролися з найдавніших бажанням людини сп’яніти. Але релігійна заборона виявився набагато ефективніше партійного. З’ясовуємо чому.
У 2015 році співробітники Оксфордського університету створили інтерактивну світову мапу вживання алкоголю. В очі кидаються три факти:
Найбільш питущі країни з споживанням 14-17 літрів чистого алкоголю на людину в рік: Білорусь, Росія, Чехія, Латвія. Інші осколки Союзу не сильно від лідерів відстають.
Країни, де вживають менше 2 літрів на людину в рік, практично повністю зосереджені в межах Арабського халіфату 7-13 століть.
Держави за межами халіфату, де теж п’ють мало, населені переважно мусульманами. Серед таких Гвінея, Нігер, Сенегал.
Розглянемо дві спроби відучити народи пити. Одна з них виявилася надзвичайно успішною, друга з тріском провалилася. Більше тисячі років тримається заборона на пияцтво в ісламі, а на території колишніх соціалістичних республік бухають особливо міцно.
ІСЛАМ
Вважається, що слово «алкоголь» походить від арабського «аль-куль» — це суміш на основі сурми, якій підводили очі. Пізніше в Європі стали так називати всі продукти сублімації, і в новому значенні слово повернулося на Схід.
ПРАВЕДНІ ХАЛІФИ ПРОТИ АЛЬ-КУЛЯ
Християнські та іудейські торговці познайомили арабів з вином ще до появи ісламу. Безліч рядків арабської поезії — доісламської і складеної мусульманами — свідчать, що вино людям Сходу дуже подобалося.
«КУБКИ, НАШІ СОКОЛИ, ЗА ВИНОМ ЛІТАЮТЬ / ЛЮТНІ, НАШІ ЛУКИ, СОЛОДКО ГРАЮТЬ… / БЕЗ ГРІХА ВОЮЄМО, ВРАНЦІ МИ ПІРУЄМО / ВВЕЧЕРІ ПІРУЄМО», — ПИСАВ АБУ НУВАС В БАГДАДІ 9 СТОЛІТТЯ.
Більш того, процес дистиляції, завдяки якому з напоїв слабкого бродіння стало можливо отримувати міцний алкоголь і чистий спирт, наприкінці 9 століття винайшов іранський мусульманин — алхімік і філософ Закарія ар-Разі.
Тягу до випивки необхідно було тримати в таємниці. Прочитай Абу Нувас свій вірш у громадському місці, він був би покараний. Іслам відносить алкогольні напої до категорії забороненого (мазхур), як і свинину, м’ясо хижих птахів, падло, м’ясо удавленних і заколотих в порушення ритуальних правил тварин.i
Головні принципи ісламу:
шанування Аллаха як єдиного бога;
щоденна п’ятикратна молитва;
піст у місяць Рамадан;
сплата податку на користь нужденних.
За легендою, в 622 року пророк Мухаммед з групою прихильників переселився з аравійського міста Мекка в сусідню Медину, подалі від ворогів. Від цієї дати ведеться мусульманське літочислення. Заборона на вживання вина проявився в мединський периоджизни Мухаммеда і спочатку не був дуже суворим: «О ви, які увірували! Не наближайтесь до молитви, коли ви п’яні» (Коран, 4:43).
Поступово негативне ставлення до алкогольних напоїв посилювалося: «У них є великий гріх, але є і користь для людей, хоча гріха в них більше, ніж користі» (Коран, 2:219).
Територіальні завоювання арабів, які почалися з підкорення іранської держави Сасанідів та Єгипту, вимагали дисципліни і напруження всіх сил. Алкоголь розкладає військо і сприяє «паскудним діянням, навіюваною шайтаном». Тому вживання, а також зберігання і продаж п’янких речовин, стали каратися 40-80 ударами рівною палиці без шипів і сучків.
У перші роки існування халіфату покарання було публічним і часто відбувалося в присутності натовпу на ринковій площі. Жорсткі заходи діяли, кількість випитого алкоголю швидко скорочувалося.
Публічна прочуханка індонезійського християнина Джоно Симболона за продаж алкоголю мусульманину. Провінція Ачех, Індонезія, 19 січня 2018 року. Фото: CHAIDEER MAHYUDDIN / AFP
А ЯКЩО ТРОХИ?
В Арабському халіфаті, і у мусульманських країнах, що виникли після його розпаду, еліта часто нехтувала релігійним забороною на алкоголь. Про Аббасі I з династії Сефевідів історики пишуть, що він був одним з небагатьох перських шахів, хто знав міру в випивки.
Посол Австрії в Османській імперії 16 століття Ожье Гіслена де Бусбек у своїх «Турецьких листах» повідомляє: «Вживання вина бачиться туркам серйозним злочином, особливо старшим людям; молоді люди грішать з надією на вибачення і прощення. Вони думають, що покарання, уготоване їм у майбутньому житті, буде однаковим, незалежно від того, чи п’ють вони багато чи мало, тому якщо вони вже п’ють вино, то п’ють багато».
Час від часу священнослужителі і правителі всерйоз намагалися побороти ліберальне ставлення мусульман до алкоголю. Особливо жорсткими непитущими були члени релігійних братств Альморавідів і Альмохадів в Північній Африці 11-13 століть, які воювали з турками на Аравійському півострові в 19 столітті ваххабіти, афганські таліби і іранські ортодокси другої половини 20 століття.
В Османській імперії продаж алкоголю заборонялася регулярно, але заборона не тримався довго. Так, у 1562 році «сухий закон» ввів чоловік Хюррем-Роксолани Сулейман Прекрасний, потрапив на старості років під вплив ісламських проповідників. За вживання алкоголю мусульман погрожували стратити, заливаючи в горло розплавлений свинець.
«РОЗБИТІ ГЛЕЧИКИ, КЕЛИХИ ПОРОЖНІ, ВИНА БІЛЬШЕ НІ / МИ В РАБСТВІ У КАВУ. ЩО ЗА ЖАХЛИВИЙ ЧАС!» — ПИСАВ ТУРЕЦЬКИЙ ПОЕТ.
Через кілька років Сулейман помер, і всі заборони були зняті сином Селімом II. Той часом вирішував державні справи, сидячи на престолі з келихом вина в руці, отримав у народі прізвисько «П’яниця» і помер 50 років. Випивку знову забороняли Мурад ІІІ, Мехмед III, Ахмед I і Мурад IV. Останній, сам алкоголік, був особливо суворий. Ходили чутки, що він власноруч вбивав порушників закону, коли вночі інкогніто виходив з палацу.
МУРАДУ IV ПРИПИСУЮТЬ ФРАЗУ: «ВИНО — ЦЕ ДИЯВОЛ. Я ПОВИНЕН ЗАХИСТИТИ СВІЙ НАРОД І ВИПИТИ ЙОГО САМ».
Розпис Залу прийомів Чехель-сотун — палацу перського шаха Аббаса II в місті Ісфахан, 17 століття. Фото: Ninara / CC BY-SA 2.0
Розпис Залу прийомів Чехель-сотун — палацу перського шаха Аббаса II в місті Ісфахан, 17 століття. Фото: Fabienkhan / Wikipedia
Розпис Залу прийомів Чехель-сотун — палацу перського шаха Аббаса II в місті Ісфахан, 17 століття. Фото: Saeed Ghasempour / CC BY-SA
До Ісламської революції п’яниця в Ірані міг боятися лише громадського осуду. Тим не менш консервативні мусульмани боролися з продажем і вживанням алкоголю. Так, у 1941 році по країні прокотилася хвиля антиалкогольних акцій — релігійна молодь палила винні лавки, більшою частиною яких володіли вірмени.
У 1979 році прозахідний шах Пехлеві втік, здавши влада ультраконсервативному аятолі Хомейні. Релігійні норми посилилися, вживання алкоголю стало знову караним. За один випитий стакан — 80 ударів палицями, повторне правопорушення може привести на ешафот.
У 2012 році двоє чоловіків з Хорасана в Східному Ірані попалися п’яними в третій раз, і Верховний суд підписав обом смертний вирок. Але такі випадки — велика рідкість, частіше не доходить навіть до прочуханки.
КОМУНІЗМ
ПЕТЛЯ ГОРБАЧОВА
На початку 1980-х років Радянський Союз вже повільно випускав дух. Громадяни та багато партійні функціонери втратили віру в перемогу комунізму. Даний гнітило, лякало майбутнє.
За оцінками радянолога Володимира Тремпла, до середини 1980-х споживання фабричного алкоголю на душу населення в СРСР досягла 10,5 літрів на людину, ще 3,8 літра додавав самогон. У 1983 році населення купило випивки на 50 мільярдів рублів, а м’яса і ковбаси — лише на 22,5 мільярда.
Більшу частину алкоголю споживають чоловіки у віці 15-65 років. На кожного з них припадало близько 180 пляшок горілки на рік. Це півпляшки в день. В середньому.
Проблема була очевидною. 13 березня 1985 року Михайла Горбачова обрали генеральним секретарем ЦК КПРС. Вже в травні він почав масштабну антиалкогольну кампанію.
Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов, 1986 рік. Фото: RIA Novosti archive, image #359290 / Yuryi Abramochkin / CC-BY-SA 3.0
Держава значно підняло ціни на спиртне. Було посилено покарання за незаконний збут алкоголю і самогоноваріння. Алкоголь тепер продавали лише з 14:00 до 19:00. Щоб встигнути купити горілку чи пиво, люди стояли у величезних чергах, отримали назву «петля Горбачова». Міліція стала суворіше карати за розпивання на вулиці та в поїздах. Була розгорнута масова пропаганда проти пияцтва.
Цифри демонстрували перемогу. Офіційна продаж алкоголю знизився на 51%, проте реальне споживання — на 27%. Люди вперто пручалися: варили самогон, пили одеколони, лосьйони, склоочисники.
У грудні 1987 року міністр торгівлі СРСР Кіндрат Терех доповідав: «До 1985 року продаж цукру, спиртовмісних та інших препаратів проходила повсюдно без перебоїв. Постійно і в широкому асортименті у продажу були одеколони, лосьйони, лак для волосся, зубна паста, інші товари. Різке підвищення попиту на цукор проявилося, починаючи з другої половини 1986 року. У липні‑грудні 1986 року продаж цукру зросла на 22% і в першому півріччі поточного року порівняно з цим же періодом минулого року — на 16%. Запаси цукру в роздрібній торгівлі скоротилися в 1986 році на 625 тисяч тонн і в 1987 році очікується скорочення ще на 700 тисяч тонн».
Міністр також відзначав зростання продажів одеколону в 1986 році в 1,5 рази, клею — більш ніж на 30%, склоочисника — на 15%.
Антиалкогольна кампанія мала певні позитивні результати: зменшення дитячої інвалідності та смертності, збільшення тривалості життя населення. При цьому відбулося зростання обсягів тіньової економіки та корупції, а також зменшення доходів держави. Це внесло свій внесок в економічний криза і розпад СРСР.
У 1990-ті роки споживання алкоголю в колишніх радянських республіках повернулося на рівень, що передує початку антиалкогольної кампанії.
Продаж алкоголю на розлив в СРСР. Фото з сайту Хартия’97 / charter97.org / CC BY 3.0
Вулична торгівля алкоголем поруч з Великим Гостиним двором в Ленінграді (Санкт-Петербург), початок 1990-х. Фото: @Grand / cont.ws
Чергу за алкоголем в СРСР. Фото з сайту Хартия’97 / charter97.org / CC BY 3.0
ЧОМУ ІСЛАМ СИЛЬНІШЕ ПАРТІЇ?
Історія доводить, що відібрати у людей важливу складову їхнього життя можна лише при наявності ідеї, здатної повести за собою, відвернути від пороку. Іслам пропонує людині опору на бога і звід чітких правил. Крім віри в божественне покарання, відбити бажання порушувати заборони можна ударами палиці тут і зараз, в реальному житті.
Радянський комунізм, викликав у багатьох непідробний ентузіазм в 20-е і 30-е роки, мало що міг запропонувати людям до початку правління Горбачова. Побут збіднів, влада втратила довіру, ідеологія стала набором кліше. На тлі масового байдужості боротьба з пияцтвом була приречена на провал.
Безумовно, частина мусульман не відмовляє собі в спиртному. За статистикою, середній іранець старше 15 років споживає за рік літр алкоголю. Насправді, весь цей обсяг випивається дуже небагатьма. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 96% дорослого населення Ірану взагалі не вживає алкоголь, серед чоловіків таких 93,4%.
Аллах великий? Більше КПРС точно.
