Голуей — другий за величиною місто Ірландії, в якому мешкає більше 75 000 чоловік. Його іноді називають культурною столицею країни. А все тому, що тут у другій половині літа тут проводиться найвідоміший в Ірландії музичний фестиваль. Ми опинилися в цьому місті на початку серпня, і потрапили в розпал фестивалю.
Напевно, саме з фестивалю я майже не запам’ятала історичних пам’яток міста. Місто з перших же хвилин полонив яскравістю, музикальністю і відчуттям свята. Це був один великий концерт. Вулиці, наповнені музикою різних стилів!
Одна дівчина мені особливо запам’яталася. Вона стояла одна і співала на тлі яскравої, розмальованої графіті стіни. Її голос дуже запав мені в душу, я пішла, потім повернулася. Чому поруч з цією дівчиною майже ніхто не зупинявся послухати. А якщо хтось кидав монетку, пробігаючи, вона прямо під час співу швидко говорила «спасибі».
Були й інші музиканти, дуже різні! Я зробила невеликий ролик про них))
Трохи історії. Колись у 1124 році на цьому місці був побудований форт. Потихеньку навколо форту виросло поселення… Потихеньку місто розвивалося. Місцеві купці навіть пішли на співпрацю з англійцями для захисту від ірландських феодалів. У 1484 році англійський король присвоїв Голуэю статус міста. Місто тримався відособлено, сюди навіть був обмежений доступ ірландців. Місто процвітало за рахунок міжнародної торгівлі, у середні століття це був головний ірландський порт для торгівлі з Іспанією і Францією.
І ще важлива історична деталь. В 1477 році Голуей відвідав Христофор Колумб. Він зупинився там в ході своєї подорожі в Ісландії і на Фарерські острови. Зараз тут жартують, що це був перший турист))
Після 16 століття все тут прийшло в занепад, і місто частково відновив своє колишнє значення тільки в наприкінці двадцятого століття.
Ще у серпні в місті Голуей відбуваються скачки і різні сільськогосподарські ярмарки.
А взагалі, місто прекрасно зберігся. Звивисті вулиці, паби, безліч магазинів і крамниць, старовинні середньовічні будівлі…
sdr
sdr
cof
Коли ми йшли, у парку якийсь ірландський хлопець хвацько відстукував чечітку під музику.
Я залишала місто з посмішкою)
(с) Олена Харо. Серпень 2018.
