Телескоп #Webb показує нові деталі структури туманності Helix
Космічний телескоп Джеймса Вебба оприлюднив приголомшливе нове інфрачервоне зображення туманності Спіраль, планетарної туманності, розташованої на відстані 655 світлових років від нас у сузір’ї Водолія. Цей останній погляд — не просто чергова гарна космічна картина, вона пропонує важливі підказки про те, як гинуть зірки та як їхні останки можуть стати основою для майбутніх планетних систем.
Історія та значення туманності
Туманність Спіраль була вперше відкрита на початку 1800-х років і довгий час захоплювала астрономів. Його близькість до Землі та його яскравий кільцеподібний вигляд роблять його популярним об’єктом як для любителів, так і для професійних астрономів. Планетарні туманності утворюються, коли вмираючі зірки скидають зовнішні шари газу та пилу. Цей процес є ключовим для розуміння еволюції зірок, і туманність Гелікс надає детальний приклад цієї трансформації.
Інфрачервоний погляд телескопа Webb: виявлення прихованих структур
Нове зображення, зроблене за допомогою інфрачервоної камери NIRCam телескопа Webb, показує невідомі раніше деталі структури туманності. Стовпи газу та пилу, як комети з витягнутими хвостами, оточують внутрішню область. Ці об’єкти є результатом сильних зіткнень між гарячим газом, викинутим вмираючою зіркою, і більш холодними газом і пилом, викинутими на початку її життя.
Ця взаємодія не тільки вражає візуально, але й має наукове значення. Екстремальні температури та хімічний склад, виявлені інфрачервоними датчиками Вебба, малюють яскраву картину еволюції туманності.
Градієнти температури та хімічного складу
На зображенні чітко видно температурний градієнт:
- Сині відтінки вказують на найгарячіший газ, енергетично нагрітий інтенсивним ультрафіолетовим випромінюванням від центрального білого карлика.
- Жовті області показують холодніший газ, у якому атоми водню поєднуються, утворюючи молекули.
- Червоні тони відображають найхолодніші зовнішні матеріали, де газ стає тоншим і починає утворюватися пил.
Розподіл температури та хімічного складу є життєво важливим, оскільки він демонструє, як енергія вмираючої зірки формує середовище туманності.
Білий карлик у серці туманності
У центрі туманності Гелікс знаходиться WD 2226-210, сліпуче біла карликова зірка, яку не видно на цьому конкретному зображенні. Інтенсивне випромінювання білого карлика запалює навколишній газ, створюючи яскраве відображення іонізованих елементів і захисних кишень, де складні молекули можуть утворюватися в хмарах пилу.
Цей процес має вирішальне значення: викинутий матеріал вмираючих зірок містить сировину для формування майбутньої планети. Туманність Спіраль — це не просто красивий небесний об’єкт; це зірковий розплідник у зворотному напрямку, що забезпечує будівельні блоки для нових світів.
Спостереження Вебба продовжують змінювати наше розуміння космосу, і це нове зображення туманності Спіраль служить потужним нагадуванням про постійний цикл народження, смерті та оновлення у Всесвіті.
