Бразилія оголосила про створення десяти нових територій корінного населення, що збіглося з протестами на кліматичному саміті COP30. Розширення спрямоване на захист культури та навколишнього середовища цих регіонів, хоча виконання цього рішення залишається проблемою. Цей крок знаменує собою відхід від політики попередньої адміністрації та підтвердження відданості правам на землю під керівництвом президента Луїса Інасіо Лула да Сілва.
Права корінних народів і COP30
Нові призначення відбулися після аналогічних кроків уряду Лули, який визнав одинадцять територій минулого року. Дінама Тушу з Об’єднання корінних народів Бразилії (APIB) привітав цей крок, сказавши, що кожна територія є «приводом для святкування». Незважаючи на визнання, групи корінного населення зіткнулися з перешкодами для відвідування COP30, багато з яких не змогли отримати акредитацію, незважаючи на те, що саміт прийняв рекордну кількість представників корінного населення. Клебер Каріпуна з APIB зазначив, що щонайменше 900 представників корінного населення зараз на саміті, щоб вести переговори та представляти свої громади.
Проблеми безпеки та незгода
Збільшення присутності сил безпеки на COP30, у тому числі озброєних солдатів і поліції, викликало критику з боку понад 200 правозахисних груп. Ці групи стверджують, що мілітаризована відповідь на протести сприяє глобальній тенденції придушення інакомислення та маргіналізації захисників землі та навколишнього середовища. Протестувальники, в тому числі корінне населення, зіткнулися з силами безпеки, несучи плакати з написом «Наші ліси не продаються».
Вплив на навколишнє середовище та вирубка лісів
Згідно з дослідженням APIB, Інституту екологічних досліджень Амазонки та Комітету корінних народів зі зміни клімату, розширення територій корінного населення може запобігти до 20% додаткового вирубування лісів і скоротити викиди вуглецю на 26% до 2030 року. Нові природоохоронні території охоплюють сотні тисяч гектарів і населені тисячами людей з різних корінних груп, включаючи Мура, Тупінамба де Олівенза, Патаксо, Гуарані-Кайхуа, Мундуруку, Панкара та Гуарані-Мбіа. Одна територія значною мірою збігається з Національним парком Амазонки, життєво важливою частиною тропічного лісу, який регулює світовий клімат і накопичує вуглець.
Історичний контекст і політичні зміни
Під час попередньої ультраправої адміністрації Жаіра Болсонаро захистом земель корінних народів часто нехтували, а на цих землях сприяли видобутку корисних копалин. Уряд Лули вжив заходів для видалення нелегальних шахтарів з територій корінного населення, скасувавши попередню політику. Землі корінного населення в даний час займають 117,4 мільйона гектарів, приблизно 13,8% території Бразилії.
Вплив глобального клімату
Дощовий ліс Амазонки вже перебуває під загрозою відновленої вирубки лісів, що загрожує його ролі в поглинанні вуглецю. Розширення територій корінного населення розглядається як критичний крок у збереженні цієї життєво важливої екосистеми. Країни на COP30 прагнуть обмежити підвищення середньої глобальної температури до 1,5 °C над доіндустріальним рівнем, як попереджає Міжурядова група експертів зі зміни клімату ООН (IPCC), яка каже, що потепління на 2 °C або більше призведе до серйозних наслідків, включаючи сильну спеку, підвищення рівня моря та загрозу продовольчій безпеці.
Визнання земельних прав корінного населення – це не просто зміна внутрішньої політики; це критичний елемент глобальних зусиль щодо боротьби зі зміною клімату та збереження біорізноманіття.
