Ліси – це не тільки наші улюблені місця для відпочинку та натхнення, але й найважливіші регулятори клімату, поглиначі вуглецю та будинки для незліченних живих істот. На жаль, ці життєво важливі екосистеми опинилися в складній ситуації, виявившись нездатними оперативно реагувати на стрімке потепління планети.
Час-головний ворог: повільна реакція лісів на кліматичні зміни
Нове, новаторське дослідження, опубліковане в журналі “Science”, проливає світло на тривожну реальність: лісам потрібно незвично довгий час, щоб адаптуватися до мінливого клімату – від 100 до 200 років. Цей період затримки занадто розтягнутий, враховуючи сьогоднішні темпи антропогенного потепління, що ставить під загрозу довгострокове виживання наших улюблених лісових масивів.
Відлуння льодовикового періоду: давні дані про пилок та спектральний аналіз
Дослідники, вивчаючи стародавні відкладення на дні озер, що містять пилок віком до 600 000 років, змогли відтворити історію лісових екосистем і їх реакцію на минулі кліматичні коливання. Використовуючи метод спектрального аналізу, подібний до того, що застосовується у фізиці та техніці, вчені порівнювали динаміку лісових популяцій та клімату протягом тисячоліть. Результати показали, що в минулі епохи дерева реагували на зміни клімату шляхом поступового переміщення на південь під час льодовикових періодів, а потім повернення на північ у міру потепління. Однак сучасні зміни клімату відбуваються з небаченою раніше швидкістю, не залишаючи лісам достатньо часу для природної адаптації.
Століття в очікуванні: час, необхідний для змін у лісовій екосистемі
“Ми давно підозрювали про існування цих тимчасових затримок, але ніхто не міг їх точно виміряти», – зізнається Девід Фастович, провідний автор дослідження. “Ми інтуїтивно розуміємо, як довго живе дерево, можемо порахувати кількість кілець на стовбурі, але тепер ми знаємо, що цілі лісові екосистеми починають трансформуватися лише через 100-200 років – період, близький до середнього терміну життя дерев. Це означає, що зміни в складі лісів, загибель дерев і порушення природного балансу відбуваються занадто повільно, щоб ліси могли встигнути адаптуватися до сучасного потепління».
Спільна мова для розуміння лісових змін
Спектральний аналіз створив уніфікований статистичний підхід, який поєднує різні методи вивчення лісових екосистем, дозволяючи екологам, палеоекологам та палеобіологам говорити однією мовою, незалежно від того, вивчають вони ліси на річному чи тисячолітньому масштабі.
Допомога в еволюції: пошук нових шляхів адаптації лісів
Дослідження виявило, що, приблизно через вісім століть, зміни в лісах стають більш помітними і пов’язані з природною мінливістю клімату. Однак, враховуючи сьогоднішні темпи потепління, природної еволюції лісів буде недостатньо для збереження їх у тому вигляді, в якому ми їх любимо.
Міграція за допомогою людини: прискорення адаптації лісів
Вчені пропонують використовувати метод “полегшеної міграції” – усвідомлене пересаджування саджанців, пристосованих до більш теплого клімату, в райони, де традиційно прохолодніше. Це дозволить лісам адаптуватися до нових умов і вижити, незважаючи на підвищення температури.
“Існує невідповідність між тим, як швидко змінюється клімат і тим, як повільно адаптуються ліси», – підкреслює Фастович. “Без втручання людини, улюблені ліси, які ми цінуємо, можуть не вижити».
Ключові факти дослідження:
- Лісам потрібно від 100 до 200 років, щоб адаптуватися до зміни клімату.
- Сучасні темпи потепління занадто швидкі для природної адаптації лісів.
- “Полегшена міграція” – перспективний метод допомоги в адаптації лісів.
Посилання на дослідження:“Interrelated, Disconnected, and Abrupt Responses of Vegetation to Climate Across Diverse Timescales” David Fastovich, Stephen R. Meyers, Erin E. Sauer, John W. Williams, Maria Dornelas, Elizabeth M. Dowding, Seth Finnegan, Huai-Suan M. Huang, Lucas Jonkers, Wolfgang Kissling, Adam T. Koch, Cizhang Li, Liang S. Liou, Lin Na, Amelia M. Penny, Kate Pippenger, Johan Renaud, Marina K. Rillo, Jansen Smith, Manuel J. Steinbauer, Mauro Sugawara, Adam Tomashoich, Moriaki Yasuhara, and Pinelli M. Hull, 3 July 2025, Science.
DOI:10.1126/science.adr6700
