Програмісти ніде не пропадуть! Слухайте історію. Сталося це в Нікополі, де я був близько місяця в діловій поїздці. Зайшли ми зі знайомою в місцеве кафе. Просимо ми у панянки за стійкою налити нам дві кави. Трохи помовчавши, моя знайома уточнює:
— Покладіть мені поменше цукру, будьте ласкаві.
Дівчина на хвилину задумалася. Справа була в тому, що у неї вже розкладені по стаканчиках і рафінад, і розчинну каву.
— Чому ви одразу не сказали?
— А чому ви самі не уточнили?
Розгубленість дівчини-бармена тривала не довго: швидко поставивши перед нами кави, панянка з задатками програміста, поклала в один стаканчик ще одну ложку цукру. Показуючи на другу склянку, вона впевнено і справедливо вимовила:
— Тут поменше цукру.
