Росія готова до того, щоб кардинальним чином змінити власну стратегію експорту продукції військового призначення. Дані заяви останнім часом звучать досить часто, тепер і з вуст першої особи держави. Вперше Володимир Путін заявив про те, що потрібно розробити новий комплексний підхід в області торгівлі військовою технікою в листопаді 2018 року. У червні 2019 року на засіданні Комісії з питань ВТС Росії з іноземними країнами, Володимир Путін знову заявив про необхідність відповідати викликам часу і анонсував новий проект стратегії військово-технічного співробітництва Російської Федерації з іноземними замовниками.
Володимир Путін на засіданні Комісії з питань військово-технічного співробітництва РФ з іноземними державами..
Військово-технічне співробітництво Росії з іноземними замовниками в цифрах
Щорічний обсяг російського експорту озброєнь і військової техніки в останні роки стабільно тримається біля позначки 15 мільярдів доларів, а загальний портфель замовлень перевищує 50 мільярдів доларів. За словами Володимира Путіна, фінансові показники експорту в рамках військово-технічного співробітництва Російської Федерації з іноземними державами ростуть протягом чотирьох років поспіль і сьогодні впритул наближаються до позначки в 16 мільярдів доларів. За словами президента, позитивна динаміка показників зберігається за підсумками січня-травня 2019 року.
Валютна виручка від експорту різної військової продукції збільшилася на 45 відсотків, а сукупний портфель замовлень на російські системи озброєння і військову техніку виріс до рекордних показників – майже 54 мільярди доларів. Завдяки цим показникам Росія продовжує утримувати друге місце у світі за експортом озброєнь та військової техніки, поступаючись тільки США. Позитивна динаміка в області ВТС спостерігається в Росії протягом усього XXI століття. Приміром, ще в 2007 році обсяг щорічних продажів озброєння і військової техніки іноземним замовникам становив понад 7 мільярдів доларів. За минулі роки цей показник зріс більше ніж в два рази. При цьому портфель замовлень озброєння та військової техніки у тому ж 2007 році оцінювався в 32 мільярди доларів, за наступні роки портфель замовлень зріс майже в 1,7 рази.
Незважаючи на зростання показників, можна констатувати, що в сучасних реаліях Росія практично досягла межі по нарощуванню ВТС. Всі останні роки портфель замовлень російської оборонки перевищує 50 мільярдів доларів, а щорічні продажі крутяться навколо позначки в 15 мільярдів доларів. Не можуть істотно вплинути на розмір «портфеля» і такі великі замовлення, як індійський контракт на постачання ЗРС С-400 «Тріумф», хоча лише цей єдиний контракт оцінюється приблизно в 5 мільярдів доларів. При збереженні рівня доходів від поставок іноземним партнерам озброєнь і військової техніки Росія втрачає загальну частку на міжнародному ринку озброєнь. На думку експертів, це може бути приводом для тривоги.
Як повідомляє газета «Взгляд» з посиланням на Руслана Пухова, директора Центру аналізу стратегій і технологій (ЦАСТ), в останні роки ринок озброєнь продемонстрував дуже високий зріст, за різними оцінками експертів, від 30 до 50 відсотків. На цьому тлі обсяг укладених Росією контрактів залишився таким же або навіть збільшився в грошовому вираженні, але при цьому частка Росії на світовому ринку зменшується. «Грубо кажучи, міжнародний ринок озброєнь зростає швидше, ніж частка Росії на цьому ринку. В абсолютних цифрах зростання помітний, але у відносних – падіння, тому що ринок зростає швидше», – зазначив Руслан Пухов.
Військово-технічне співробітництво Росії накрило стабільністю
У листопаді 2018 року в рамках засідання чергової Комісії з питань військово-технічного співробітництва Російської Федерації з іноземними державами, Володимир Путін зазначив, що «в останні роки обсяг експортних поставок продукції військового призначення знаходиться на стабільно високому рівні». Перекладаючи з мови російських високопосадовців на загальнолюдський, можна констатувати, що мова йде про застої. Досягнуті російської оборонкою показники дійсно значні, але вони практично не змінюються впродовж останніх років. Є зростання порівняно з першими двома термінами президентства Путіна, але в порівнянні з тим же 2014 роком це топтання на місці. Відкривши сайт Федеральної служби з військово-технічного співробітництва, ми дізнаємося, що за підсумками 2014 року експорт російської військової продукції за кордон перевищив 15,5 мільярдів доларів і стабільно тримається на цій позначці останні три роки (тобто з 2012 року), а портфель експортних замовлень стабільний і перевищує 50 мільярдів доларів.
За минулі п’ять років істотно не змінилося нічого. Так, є нові великі контракти, але вони не забезпечують зростання економічних показників. Військово-технічну сферу російського експорту, як і всю країну, накрила хвиля стабільності. Остання така хвиля в нашій країні належить до епохи правління Леоніда Брежнєва. Стабільні брежнєвські роки відомі тепер як епоха застою. Нічим хорошим для країни вона тоді не закінчилася. Стабільні і огрядні для держави роки з високими цінами на нафту пройшли, а реформ, які могли б трансформувати радянську економіку і суспільство, проведено не було. Сьогодні російський уряд поспішає наступити на ті ж граблі, не проводячи системних реформ.
Офіційний сайт Федеральної служби з військово-технічного співробітництва
Однак стабільність, яка подається як плюс, для громадян Росії — продукт суто внутрішнього споживання. Там же, де мова заходить про експорт продукції, цей термін вже неприйнятний, особливо в такій чутливій сфері, як експорт озброєнь. Для російської економіки, яка більше ніж на 3/4 залежить від поставок за кордон енергоносіїв і металів, оборонка – єдина конкурентоспроможна галузь промисловості, яка жене за кордон готовий технологічно складний продукт у товарних масштабах. Поставки озброєнь і військової техніки – це не просто жива валюта і доходи в бюджет країни, але і престиж держави. Невипадково зі стабільністю у військово-технічному співробітництві розбиратися вирішили на найвищому рівні.
Нова стратегія військово-технічного співробітництва
Нова стратегія військово-технічного співробітництва з іноземними замовниками, про яку говорив Путін, має підвищити ефективність даної діяльності. Відомо, що нова стратегія повинна скоординувати заходи фінансово-економічного, технічного і політико-дипломатичного характеру. При цьому конкретні деталі стратегії для широкої громадськості залишаються поки що невідомими.
На думку Путіна, новим викликом, яким повинен відповідати російський оборонно-промисловий комплекс, є зростаюча зацікавленість іноземних замовників у локалізації виробництва продукції військового призначення на власній території і залучення в спільну науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу. Росія прагне відповідати новим викликам. «За останні п’ять років обсяг спільних НДДКР з метою розробки нових зразків озброєнь і модернізації вже наявної техніки збільшився на 35 відсотків. Цю практику необхідно розвивати, особливо успішний досвід кооперації у виробництві військової техніки і різних озброєнь. У тих випадках, коли це відповідає взаємним інтересам, необхідно також займатися спільними дослідно-конструкторськими роботами і розглядати можливість передачі іноземним замовникам російських технологій», – зазначив російський президент.
Т-90С збройних сил Індії
Найбільших успіхів у цій області Росія домоглася сьогодні зі своїм давнім партнером – Індією. В Індії успішно збираються і російські основні бойові танки Т-90С, і багатофункціональні винищувачі четвертого покоління Су-30МКІ (поставлено 230 комплектів для ліцензійної збірки). Одночасно з цим Росія та Індія спільно працюють над ракетою БраМос морського і повітряного базування, а також гіперзвукової ракетою БраМос-2. Також окремим рядком співробітництва Росії та Індії у військово-технічній сфері є передача Делі в оренду атомних підводних човнів. За словами індійських військових, подібними технологіями Росія, готова ділитися лише з Делі. Перша атомна підводний човен «Нерпа» була віддана в лізинг індійській стороні строком на 10 років в 2012 році. Човен увійшла до складу ВМС Індії під новою назвою «Чакра».
Також новим викликом для ВТС Росії є іноземні санкції, в першу чергу американські. Санкції не призвели до падіння обсягів поставок російської продукції військового призначення, але абсолютно точно заважають зростанню експорту такої продукції. Про це сьогодні можна говорити прямо. За словами директора Центру аналізу стратегій і технологій Руслана Пухова, санкції США можуть бути загрозою, яка веде до скорочення клієнтської бази Росії на міжнародному ринку озброєнь. Приміром, представники Філіппін вже публічно заявили про те, що з-за введених США санкцій не можуть переказувати грошові кошти, тому не будуть купувати російські озброєння при всьому бажанні. Ще один приклад – Кувейт, який заморозив великий контракт на поставку російських танків Т-90МС. Кувейтські військові говорять про те, що контракт не скасований, але відкладено. Доля даної угоди також лежить у площині чинних санкцій, в умовах яких повинна працювати російська оборонка і дипломати. При цьому саме Кувейт повинен був стати стартовим замовником модернізованої версії танка Т-90, а кількість придбаних машин оцінювалося в 146 штук.
Правда, в деяких аспектах санкції, які вводять США, можуть грати і на руку Росії. Так може статися в ситуації з Туреччиною. Анкара, яка придбала комплекси ППО С-400 «Тріумф», викликала гнів Вашингтона, в Білому домі серйозно обговорюють можливість відмови від співпраці з Туреччиною щодо випуску літака п’ятого покоління F-35 і анулювання контракту на поставку винищувачів ВПС Туреччини. В цих умовах турецькі офіційні особи не раз заявляли про те, що якщо США відмовляться продавати Туреччині винищувачі п’ятого покоління F-35, Анкара буде серйозно розглядати можливість закупівлі бойових літаків в Росії. При цьому Туреччина готується до можливих санкцій з боку Вашингтона, закупивши запасні частини до зброї, яке було придбано в США, повідомляє Bloomberg.
ЗРС С-400 «Тріумф»
Ще одним викликом Росії на міжнародному ринку озброєнь є зростання пропозицій з боку країн, які ще зовсім недавно не були серйозними гравцями на цьому ринку. Число країн, які в змозі випускати конкурентоспроможні зразки озброєнь і військової техніки, зростає кожен рік. Китай, який зовсім недавно був головним покупцем російської зброї, поступово розгортає власне виробництво і активно просуває на експорт високотехнологічні зразки озброєнь і військової техніки, які конкурують з російською продукцією.
Також великий ривок зробили Південна Корея і Туреччина. Південна Корея, крім вдалих самохідних артилерійських систем, активно просуває на світовому ринку бойові кораблі і техніку для флоту, а Туреччина активно просуває на ринку безпілотні системи, у тому числі ударні безпілотники, які в Росії лише перебувають у стадії випробувань. При цьому Туреччина активно продає і легкобронированную колісну техніку, інші зразки якої ні в чому не поступаються російським, а по ряду позицій перевершують вітчизняну техніку. Все це говорить про те, що конкуренція на світовому ринку озброєнь тільки зростає.
Автор:Сергій Юферев
Джерело: http://24zp.org.ua/
