Русалки існують у багатьох культурах і міфологіях світу. Мабуть, вони стали одними з найпопулярніших міфологічних істот, які вдало перекочували в сучасну культуру, наприклад, літературу, кінематограф, живопис і так далі. Всі ми чудово знайомі з тим, що русалки — це водяні діви, проте мало хто знає, що зовнішність слов’янських або східноєвропейських русалок сильно відрізнялася від русалок західноєвропейських і деяких інших народів. У чому ж полягала відмінність?
Найбільш популярний зовнішній вигляд русалок — це полурыба-напівжінка. Верхня частина тіла — жіноча нижня — риб’ячий хвіст. Це найпоширеніший і, якщо можна так сказати, розкручений образ русалки. Такі русалки представлені на картинах, у фільмах, мультфільмах і навіть на нібито реальних видеосвидетельствах русалок, велика кількість яких можна знайти в Мережі. Однак в слов’янській міфології русалок з риб’ячими хвостами просто не знайти.
Русалки. Картина Івана Крамського
У слов’ян на Русі й у деяких інших країнах русалки — це духи або істоти, яких за зовнішніми ознаками не відрізнити від звичайних дівчат, тобто нижня частина тіла також є людською. У цьому є відмінність між двома виставами. Наприклад, великі російські художники Маковський і Крамськой зобразили на своїх знаменитих картинах русалок саме з ногами, а не з риб’ячими хвостами.
Виникає питання — чому русалки в різних частинах світу мають таке сильне розходження? Історики висувають найрізноманітніші версії. Однією з найпоширеніших серед них є припущення, що західноєвропейські русалки (з хвостом) отримали свій вигляд внаслідок запозичення уявлень з давньогрецької міфології, зокрема, від давньогрецьких сирен. Прообразом східноєвропейських ж русалок стали зовсім інші духи — берегині.
Маковський К. Е. «Русалки»
Слов’янські берегині — обережные духи, духи, які оберігали посіви, мешкали в полях, луках, лісах і так далі. Берегині представлялися духами, які мали жіночий вигляд. Перекваліфікували берегинь у водяних дів тоді, коли повір’я і давньослов’янська міфологія стали забуватися. Тоді назва парфумів «берегині» помилково вважають походить від слова «берег», тобто духи, що живуть по берегах водойм, тоді як насправді назва походить від слова «берегти» або «оберігати».
Спочатку водяних дів називали мавками, водяніцамі, берегинями, проте потім в ужиток увійшло слово русалка, яке витіснило всі інші назви. Вважається, що термін «русалка» з’явився на Русі приблизно в 18 столітті.
