СЕКС, ФАНТАСТИКА І РОКЕНРОЛУ.

15

Я навіть не готовий тут розписатися за всю фантастику, рокенролу і тим більше секс, а візьму навскидку кілька опусів, з волі творців намиксовавших в собі всі ці популярні елементи, отримавши в підсумку эпичнейшие, культанутые на всю голову нетлінки.
Споконвіку киношники намагалися замутити коктейль з цих смачних інгредієнтів, але реально позривати прапорці змогли тільки з приходом сексуальної революції і розвитку будь-ніяких спец-ефектів. Ні, ну зрозуміло що з часів Хай-Ешбері всякий непотріб в громадських місцях на заході стало досягати захмарних висот, проте реально поєднати його з космосом і ощасливити як можна більшу кількість галактик зважився звичайно один російський француз.
Барбарелла / Barbarella
«Who can save the universe?»

Країна: Франція, Італія
Жанр: фантастика, фентезі, бойовик, комедія, пригоди
Рік випуску: 1968
Режисер: Роже Вадим / Roger Vadim
У ролях: Джейн Фонду, Джон Філіп Ло, Аніта Палленберг, Майло о’ші, Марсель Марсо, Клод Дофен, Веронік Венделл, Джанкарло Кобеллі, Серж Маркан

Це ж просто симптоматика – перцю звали Вадик Племінників, а він перехрестився по красивому – Роже Вадим і знімав нетленки зі швидкістю вилітають з стручка горошин. Не можу достовірно стверджувати що було для Вадика важливіше – жінки чи кіно, однозначно тільки те що і до першого і до другого він ставився надзвичайно серйозно. Вадик одружився п’ять разів, не рахуючи цивільних, всім своїм дружинам робив дітей і знімав їх у своїх фільмах. На його похорон у 2000 році прийшли всі, і Бардо і Деньов і Стойберг і Шнайдер і Фонду, бачить бог, їм не було за що на нього ображатися.

Ось вже не знаю, чим він керувався знімаючи «Барбареллу»: потролити голлівуд, взяти участь у «кислотній революції» або показати Фонду з усіх її кращих сторін, можливо він ставив мети одночасно і тому вийшло жутчайшее олів’є. У мене особисто таке відчуття що це хардкор-версія «Новорічні пригоди Маші і Віті».

Правда всі спец-ефекти у фільмі складають принади головної героїні, а так само шмаття haute couture на неї ж іноді накинутий… що з них взяти… французи.

Картина вийшла в 1968 році, викликавши полюції у всіх брудних хіпі, колишніх ще у відносній осудності, і предзнаменовав собою швидкий їх (дітей квітів) власне кінець.

От скажіть можна зняти пародію на пародію? Цілком, скільки завгодно, скаже будь-який голлівудський пройдисвіт. Один такий по імені Біллі Сакс в 1980 році навіть на практиці довів це.
Галаксина / Galaxina

Країна: США
Студія: Crown International Pictures
Жанр: фантастика, комедія
Рік випуску: 1980
Режисер: Уілл Сакс / William Sachs
У ролях: Стефен Махт, Ейвері Шрайбер, Дж.Д. Хінтон, Дороті Страттен, Лайонел Марк Сміт, Тед Хорино, Рональд Найт, Персі Родрігез, Herb Kaplowitz, Аисоп Аквариан

У цьому катастрофічно малобюджетному куайн Біллі задумав потролити всіх: і «Зоряні війни», і «Стар-трек», і взагалі походу всіх, але вже головний персонаж був явно про Барбареллу, всією особистістю Дороті тонко натякаючи на товсті обставини. Не буду тут докладно зупинятися на особистості Страттен, її історія після зйомок була не по децки трагічна, проте головну задум у «Галаксине» вона все ж виконала.

Сексуальний баба-робот на міжгалактичних просторах, отака космічно прекрасна і космічно проста блондико.

Що ж стосується сюжету, то він настільки простий, наскільки заплутані в ньому різні пародійні побічні відгалуження, що розібратися з ходу у всіх перипетіях досить важко.

Жарти гумору у фільмі такі ж різнокаліберні як сам сюжет і вражають своєю мохнатостью, на тлі досить тонкою іронічною головної лінії. Втім, секта байкерів моляться на харлей і ковбойський дуель з Дартом Вейдером, були непогано задумані.

Незважаючи на вбивчу критику і низький рейтинг картина досі викликає інтерес у любителів жанрового кіно і цінителів трешу вісімдесятих.

До речі кажучи, досить дивно було побачити в інопланетному борделі, інопланетну особу легкої поведінки з трьома цицьками, і це за десять років до «Згадати все».
Заборонений світ / Forbidden World

Рік випуску: 1982
Країна: США
Жанр: Фантастика
Режисер: Аллан Холцмен / Allan Holzman
У ролях: Джессі Гвинт, Доун Данлеп, Джун Чэдвик, Лінден Чайлз, Фокс Харріс, Реймонд Олівер, Скотт Полін, Майкл Боуен, Дон Олівера, Віктор Уоррен

Дядько Корман звичайно був видатним киноделом, поєднуючи у своєму характері практично всіх незабутніх персонажів «Мертвих душ», що тяжіє однак залишалася та що дісталася від Плюшкіна. Ну а так як він був ще й дуже заздрісний, то лаври «Чужего» і «ЗВ» не давали спокійно спати дядькові.
Він нюхом відчував, що ще не все пінки зняті, «Battle Beyond the Stars» і «Galaxy of Terror» звичайно добре зайшли, але необхідно було ще щось… явно не вистачало сексу.
Роджер закликав одного зі своїх штатних монтажерів – Хольцмана і наказав негайно зняти «Чужего» з цицьками, за один лям, поки не розібрали декорації від «Галактики жаху», побудовані з коробок від макдональдса.

А так як в цілому шахрай не був упевнений в повному успіху задуманого мракобісся, причому спочатку позбавленого самоіронії, то й вирішив залишитися стороннім спостерігачем, поклавши відповідальність на бідного Хольцмана.

В якості мотивації Роджер видав новоспеченому творця куплений з нагоди лівий але чудовий постер, і кілька вирізаних з попереднього фільму кадрів з космічними перестрілками, не пропадати ж добру.

Що вийшло в результаті, можна сміливо заносити в золотий фонд найбезглуздіших і трэшевых картин в історії експлуатаційного кіно. Сцени еротичної спрямованості були настільки хитро вплетені в досить стомлююче розповідь про високоорганізованих, тверезомислячих, але на жаль патологічно хижих соплях, що нещасний глядач просто губився від суперечливих позивів і поп-корн застрявав у нього в горлі.
Важкий метал / Heavy Metal

Країна: Канада
Жанр: фантастика, фентезі, пригоди
Тривалість: 01:30:20
Рік випуску: 1981
Режисер: Джеральд Поттертон / Gerald Potterton
Ролі озвучували: Дон Френкс, Керолайн Семпл, Річард Романус, Сьюзен Роман, Ел Уоксмен, Харві Аткин, Джон Кенді, Гленис Вуттон Гросс, Мерлін Лайтстоун, Джекі Барроуз…

Твір четвертої частини нашого епічно огляду про фантастику, секс і рокенроле, просто уособлює собою саму суть цього еклектичного феномену на потребу инфантильному поколінню загниваючій західній цивілізації.
Спочатку Heavy Metal називався Metal Hurlant – журнал авторських коміксів недецкого змісту, на дитячу тематику (фентезі, фантастика) європейських ілюстраторів (Манара, Білал, Жиро і т. д.), придумав його один спритний видавець по прізвища Могел і почав видавати в Парижі з 1974 року, а з 1977 і в США вже під цією назвою.

До 1980 року справи у журналу йшли повним ходом, завдяки величезному контингенту недовченій шпани і стурбованих школярів. Тут Могел фонтануючий ідеями придумав зробити великий анімаційний проект на основі накопиченого матеріалу.

До створення фільму приступили команди аніматорів у кількох містах США і Канади загальною чисельністю близько тисячі чоловік. Вони працювали не покладаючи рук близько року, було витрачено більше семи млн. доларів. У тому числі, треба думати, на забійні хіти таких груп як Black Sabbath, Nazareth, Grand Funk Railroad і т. д. включені в саундтрек. Прем’єра відбулася в 1981 році, прокат йшов в шестистах кінотеатрах і збори склали понад 20 млн. доларів. Ось що значить потрапити в струмінь.

Тепер безпосередньо про фільм. Складається нетлінка з кількох новел, пов’язаних між собою вельми умовно. За змістом це досить кучерява фантастика переміжна еротичним сексом, а остання являє собою якусь епічну фентезі у дусі Luis Royo з полуодетой в бронелатекс, а так само напівроздягненою/голою дівчиною, з мечами, ножами і дивним драконом схожим на добре вгодованого, ощипанного бройлера.

Сей птахів в кінці гине в страшних муках, рятуючи власне нещасних глядачів від муки дивитися на цей парадокс агрокомиксптицеводства.
Вся задумка настільки доставила ділкам, що… ніхто навіть думати не захотів про продовження, а захотів думати новий власник Істман (той самий, з черепахами), аж в 2000 році. Продовження однак слави не здобув.