Незадовго до початку Великої Вітчизняної війни Гітлер нагородив російського льотчика Івана Федорова однією з вищих нагород Рейху — за майстерність вищого пілотажу. Федоров цим німецьким хрестом тут же підбив каблук свого чобота…
Він був на рідкість безстрашним. Не дивно, що на війні Івану Федорову доручили командувати полком асів. І те , що в 1948 році він став Героєм Радянського Союзу теж не дивно, адже він першим в країні подолав швидкість звуку під час випробування реактивного літака.
Дивно, що Зірку Героя йому не давали так довго.
Легендарний льотчик, який збив десятки літаків супротивника, прожив довге життя, покинувши цей світ 2011 р. у віці 97 років. «У 80 років Іван Євграфович міг на руках піднятися по сходинках під’їзду на другий поверх, — розповідає про льотчика кандидат історичних наук, письменник В’ячеслав Родіонов, який товаришував з Федоровим.
—Він був геніальним льотчиком.
Одного разу, коли в Жуковському приземлявся після випробувального польоту Ла-174 і увійшов в глісаду, наближаючись до злітної смуги, відчув, що літак нахиляється вправо. З льотної науці, пілоту необхідно вирівняти машину, що в цій ситуації зробити було неможливо, тому що машина практично перестала слухатися. Після цього вона зазвичай тарахкається — занадто близько земля…
Федоров ж в частку секунди вирішує: раз машина хоче перевернутися, нехай перевертається. І літак робить поворот на 360 градусів навколо своєї осі, дивом приземляючись на аеродромі. Федоров вилазить з кабіни і каже: «Напевно, щось з тягою елерона». І коли механіки перевірили його припущення, так і виявилося.
Він був у своєму роді унікумом, самородком.
За походженням — донський козак, старовір. Народився в лютневої степу, коли його батьки на санях під’їжджали до станиці Каменська. Літак побачив вперше в 15 років, працюючи машиністом поїзда. І захворів небом, в якому після закінчення льотного училища він буквально буде жити».
Напередодні Великої Вітчизняної, у травні 1941 р., Федорова разом з трьома товаришами по службі направили в коротку відрядження до Німеччини, де їх зустрів авіаконструктор Мессершмітт. Наш ас потряс місцевих спеціалістів: вперше сівши в кабіну експериментального і незнайомого для нього німецького винищувача, тут же злетів у небо і почав виконувати фігури вищого пілотажу, які привернули увагу знаходився на льотному полі Гітлера. Фюрер висловив бажання пообідати разом з радянськими льотчиками.
А після Федорову вручили невелику коробочку, в якій опинилася одна з вищих нагород рейху — залізний хрест з дубовим листям.
На наступний день він з’явився на льотному полі без хреста на грудях і на питання «Де ж нагорода?» вказав на каблук свого чобота, куди напередодні прибив хрест: «Ось де носять німецькі ордена у нас в Росії!»
Це він придумав знаменитий «великий королівський розворот»: злітав вгору, потім різко пікірував і вже знизу в «черево» розстрілював ворожі літаки.
Дякую
