Ми знаємо багато прикладів, коли якась промислова
галузь припиняє свою діяльність, вона тягне до дна
всі наукові організації та виробничі об’єкти.
І в установах, де буквально вчора кипіла робота,
сьогодні не залишилося жодної душі.
У таких місцях ніби віє примарами минулого.
Я запрошую вас на екскурсію в одну з лабораторій,
у якій проводилися дослідження пестицидів.
Будинок, на горищі якого ми зараз знаходимося, побудовано
у 60-х роках і ось уже кілька років занедбане.
Поряд з цією лабораторією знаходяться інші корпуси НДІ,
які ще поки працюють.
Мабуть тому будівля підключена до електропостачання.
Перед нами система вентиляції витяжних шаф
з хімічних кабінетів,
які знаходяться на нижніх поверхах.
Всього в будинку три поверхи, перший і другий практично порожні.
А ось третій, найцікавіший.
На ньому збереглися практично всі кабінети.
Тут можна побачити витяжна шафа і йде від нього
рожеву трубу вентиляції на горище.
У деяких приміщеннях сильний безлад,
як-ніби тут проводили обшук.
В інших же, досить чисто і зовсім не схоже на те,
що будівля вже кілька років занедбане.
Зверніть увагу на плакати.
Напевно плакати з напівголими дівчатами
сприяють продуктивності праці.
Адже крім цієї лабораторії я такого плану
фривольні фотографії зустрічаю дуже часто на
виробничих та наукових об’єктах.
Своєрідне оформлення робочого обладнання.
Мене завжди дивувало залишене, працездатне обладнання,
ніби йому не можна вже знайти застосування.
“Рефрактометр ІРФ-22 призначається для
безпосереднього виміру показника заломлення
рідких і твердих тіл в інтервалі 1,3-1,7
для лінії D і середньої дисперсії цих тіл з похибкою
показання приладу, отриманої з багаторазових вимірювань і
не перевищує ±2*10-4 для показника заломлення
і ±1,5*10-4 для середньої дисперсії.
Прилад може бути використаний для швидкого визначення
концентрацій водних, спиртових,
ефірних та інших розчинів за показником
заломлення nD” – керівництво до користування.
У хімічних лабораторія завжди дуже багато різних скляних ємностей.
Коли я побачив таку кількість нікому непотрібною хімічного посуду,
я згадав свої уроки Хімії в школі, на яких був і дефіцит обладнання
всі боялися розбити яку-небудь колбу.
Якщо у нас в школі була б така велика кількість хімічного обладнання та
реактивів, як в цій лабораторії,
то інтерес до науки серед учнів був би вищим.
З’ясувати чому лабораторію закинули не вдалося, можливо в зв’язку з
занепадом сільського господарства в Росії,
для розробки і дослідження нових методів хімічного захисту рослин
вже немає справи і як наслідок скорочення фінансування,
що тягне за собою закриття лабораторії.
Про занепад сільського господарства свідчать такі факти – урожай зернових
у 2012 році склав 70 млн тонн,
що менше показників царської Росії, і значно менше ніж в СРСР.
При цьому ще не відомо яка якість цього зерна.
Наприклад, у 2008 році при врожаї до 100 млн. тонн зерна, тільки 40% було
придатне в їжу. Крім деградації посівних земель,
ще не проводиться належна обтравка насіння, що сприяє збільшенню
захворюваності рослин та погіршення врожаю.
Нажаль на території Москви і Підмосков’я йде тенденція до
знищення наукових об’єктів створених за радянської влади.
Завдяки віддалення від житлових кварталів, закинутої лабораторії
вдавалося кілька років бути непомітною і врятуватися від розграбування.
Але так було в 2011 році, а в кінці 2012 року про лабораторію дізналися
багато і почався винос усього цінного,
паралельно зі знищенням обладнання та хімічного посуду – заради забави.
Коли робилися ці фотографії в лабораторію постійно хтось залазив
і ходив по поверхах, незважаючи на нічний час.
В коридорі стоїть громіздке обладнання, яке швидше за все хотіли
перенести з будівлі, але з якоїсь причини передумали.
У цій кімнаті виявилися не розпаковані книги на тему пестицидів.
Міст постійного струму типу МО-62.
Природно в цій лабораторії величезна кількість реактивів.
Деякі ємності розбиті і всі приміщення просочені специфічним запахом.
Електрошафа сушильна СНОЛ-3,5. Він потрібний для сушіння виробів і матеріалів.
Здатний підтримувати температуру в 350 градусів за Цельсієм.
У цьому місці нас чекав сюрприз, серед безлічі годин попався
примірник, який мав сильний радіаційний фон.
Провівши в лабораторії більше двох годин і порядком надихавшись
хімічними випарами ми йдемо з будівлі.
На цьому фотоогляд черговий кинутої лабораторії закінчений.
Звідси
