ПЕРШИЙ ПОСТРІЛ РЕВОЛЮЦІЇ

3


Вважається, що революція почалася в лютому 1917р. Що «змова», що «зречення», що народ вийшов на вулиці, що «царат впав», і т. д.
Однак, наявні факти, говорять нам про те, що змова існував набагато раніше. Була і жертва цієї змови. Вбили одного царської сім’ї. Вбили ті, хто вважав себе «монархістами», але хто забув про найголовніше – про свій обов’язок. Якщо ти почав вирішувати за царя, то ти вже дуже далекий від монархічних переконань.
Хто він, ця жертва? Про нього сказано багато. Про нього написано багато. Про нього знімають фільми. Для одних він – біс, для інших – святий праведник. Істину ж, ми дізнаємося тільки на Страшному Суді.
Відомо ж, наступне: Григорій Распутін-Новий, селянин, багато мандрувала, малописьменний. Багато молився, відвідав багато святинь, як в Росії, так і за кордоном. Бував на Афоні, побував і в Єрусалимі. Відомо, що вмів зупиняти кровотечу, приймався у палаці, у зв’язку з хворобою Спадкоємця Російського Престолу. Завжди був проти війни. Був одружений, мав трьох дітей. Дружина, син Дмитро, і дочка Варвара, згодом були заарештовані НКВС, і згинули десь, їх слід губиться. Інша дочка – Матрона (іноді – Марія) емігрувала, померла в Лос-Анджелесі, залишивши свої спогади про батька. Читаючи їх, розумієш, що Распутін Р. Е. не був святим, але і вважати його бісом не варто. Скоріше, я б сказав так: «Людина з безсумнівним даром (цілительство, пророцтва), який шукав Бога».
Про Распутіна залишилося більше анекдотів, ніж фактів. Анекдоти ці народжувалися частіше всього в аристократичних салонах, і в «жовтій пресі», як зараз скажуть. При ретельній перевірці, вони не витримують критики.
Наприклад, говорили, що Распутін був конокрадом. Анекдот явно був придуманий людиною, не знайомим з селянським світом. Селянський світ був дуже жорстокий до конокрадам. Щоб годуватися з цього «ремесла», потрібно було повністю порвати всі зв’язки з російської селом. Інакше, можна було жорстоко поплатитися. Між тим, відомо, що батько Григорія продовжував вести господарство, в Покровському, як і його дружина – Парасковія.
У салонах ж, виник і мерзенний анекдот, про зв’язок Распутіна з Імператрицею. Але, тут, навіть Пікуль В. С., зібрав з радянських архівів багато чуток і пліток (роман «Нечиста сила»), сильно сумнівався в цьому. Пікуль В. С. писав, що Распутін (якщо навіть повірити чуткам про його вплив на жінок) прекрасно знав ту межу, за яку переходити не можна.
ПЕРВЫЙ ВЫСТРЕЛ РЕВОЛЮЦИИ
Імператриця Олександра Федорівна
Як справедливо зауважив лейб-медик Боткін Е. С.: «Якщо б не було Распутіна, то противники Царської Сім’ї і підготовники революції створили б його своїми розмовами з Вырубовой, не будь Вырубовой, з мене, з кого хочеш».
Тимчасовий уряд створило ЧВК (Надзвичайну Слідчу Комісію), для того, щоб знайти докази «злочинів царизму». Одним з головних питань, був, звичайно, питання про Распутіна Р. Е.
Вважалося («всі ж знають»), що неодмінною учасницею «оргій» Распутіна, була подруга Імператриці – фрейліна Вирубова Ганна Олександрівна (вона ж – «коханка» Государя). Однак, медична перевірка однозначно показала, що Вирубова А. А. – дівиця. Така ось «Мессаліна».
ПЕРВЫЙ ВЫСТРЕЛ РЕВОЛЮЦИИ
Фрейліна Вирубова Ганна Олександрівна
Чому ж, аристократичні салони так обмовляли на Імператрицю? У чому причина? Справа в тому, що з молодості, Олександра Федорівна була байдужа до аристократичних розвагам. Аристократія могла б пробачити все, що завгодно, навіть жорстокість, але гидливого байдужості пробачити ніяк не могла.
Вважалося, що Распутін Р. Е. розбестив і снасильничал чимала кількість жінок. Однак, знайти після революції, хоч одну, навіть завалящуюся побл.душку (пардон за мій французький), слідча комісія, так і не змогла. «Усі знають», «всі бачили», але конкретно вказати, хто саме, чомусь не зуміли.
Одну «героїню», правда, відкопали, у божевільному будинку. Якась, Хіонія Гусєва. У 1914 р. здійснила замах на Распутіна Р. Е. Була визнана неосудною, і спрямована на лікування. За розпорядженням Керенського А. Ф. була випущена («жертва царизму»). Згодом, вона ж, інше зробить замах на Патріарха Тихона, що наводить на думку, яка сила направляла її, і що ця дама – не просто божевільна, а одержима.
Говорили також, що Распутін – сильний гіпнотизер, цим, мовляв, і бере. Але, пробачте, яким гіпнозом, ви зможете зупинити дію гемофілії? І що, крім Григорія, в Петербурзі не знайшлося більш сильних осіб, що володіють гіпнозом? Всі допитані придворні, як один показали, що Распутіна бачили в палаці, виключно у зв’язку з хворобою Цесаревича.
Ненависть аристократії до Распутіну зрозуміла: «мужик – близький друг Царської Сім’ї, який жах!» Такий же «жах» викликала й інша дія Імператриці – вона, і царські дочки, закінчили медичні курси, і доглядали в госпіталі за простими солдатами. У відповідь: «яка ганьба!», або, інакше, злісне шипіння: «Показуха!!!» Олександрі Федорівні ж, було абсолютно наплювати на всі ці чутки, що викликало ще більшу лють «вищого світу».
ПЕРВЫЙ ВЫСТРЕЛ РЕВОЛЮЦИИ
Хто з клеветавших на владу тоді, думав, що своїми діями готує собі жалюгідну долю? Всі ці «ліберали», «свободолюби», спевшиеся з революціонерами, не усвідомлювали, що готують загибель собі, що без Государя, вони ніхто і звати їх ніяк. Хтось загине в катівнях, хто в таборах, кому «пощастить» стати емігрантом. Погано те, що своїми діями, вони готували загибель і тим аристократам, хто був гідний так називатися, хто вірно служив Царю і Вітчизні, народу, тому самому народові, за свободу якого вони так розпиналися. Народ, правда, ніхто не питав. Ніхто не поцікавився у селянина Васі (Петі, Коли, Феді..): «чи Потрібен тобі, Вася, цар, чи ні?»
Була, все-таки, містична складова в історії про Распутіна Р. Е.? Без сумніву. Це пов’язано з його цілительством, а також з його передбаченнями.
Але, цікаво й інше: Распутін Р. Е. висловлювався проти війни, а також насторожено ставився до союзнику по Антанті – Англії. Збереглися його слова, що він боїться післявоєнної Англії. Це зрозуміло, і без містики: Росія була потрібна, як союзниця, але на бенкет переможців вона зайва, бо стане дуже впливовою країною після Перемоги. Вважати ж, що Распутін Р. Е. (як і Імператриця) був агентом німецької розвідки – абсурдно. У всякому разі, жодного зв’язку виявлено не було. Тільки плітки, чутки, анекдоти..
Вважається, що вбивцями Распутіна Р. Е. є: Юсупов Ф. Ф., великий князь – Романів Д. П., Пуришкевич В. М., медик Лазоверт С. С., поручик Сухотин С. М.
Проблема в тому, що дійові особи плуталися у своїх свідченнях і в спогадах, немов намагалися вигородити кого-то, «вивести за дужки». Кого? І навіщо це було потрібно, адже після революції, вони виглядали «героями»?
В 2004р. Бі-Бі-Сі показала документальний фільм «Хто вбив Распутіна?», де англійці повідали про участь британських спецслужб, в організації вбивства. Однак, мотиви вбивства, не витримують критики. Нібито, Распутін Р. Е. впливаючи на Імператрицю (і на Государя), готував сепаратний мир з Німеччиною. Всім вже було ясно, що Німеччина приречена, і дуже сумнівно, щоб Государ зробив подібний самогубний крок. Англійці і зараз вірні собі – намагаються приховати справжні мотиви.
Деякі сучасні експерти, вивчаючи матеріали «распутинского справи», стверджують, що Распутіна Р. Е. не просто вбили, його явно витончено і професійно катували. Вельми сумнівно, що зніжені аристократи зуміли б так спрацювати. Вбити – так, але професійно катувати… Тут потрібна інша підготовка. Ця версія, до речі, пояснює, і мовчання Юсупова та інших. Одна справа – вбивство, інше – участь у справі іноземної розвідки, що пахне зрадою. Зрада завжди виглядає брудно, незалежно від ладу. Імперія чи, Росія, Республіка, в даному питанні неважливо, зрада є зрада. Вигороджуючи англійців, вони вигороджували себе.
Відомо передбачення Распутіна Р. Е. про себе, що якщо його вб’ють прості мужики, то цар ще довго буде царювати, але якщо вб’ють родичі царя, то буде загибель всієї Династії. Збулося друге… Перший постріл революції був зроблений. Був убитий російський мужик.
ПЕРВЫЙ ВЫСТРЕЛ РЕВОЛЮЦИИ