У старі часи шлюби укладалися в дуже молодому віці, але чоловіки практично завжди прагнули пов’язати своє життя з дівчатами молодше. І якщо незаміжніх жінок називали «вековухами» (старими дівами), то холості чоловіки теж отримували тут свої прізвиська, причому деякі з них були досить образливими.
На Русі 25-річний чоловік вважався досить зрілим, але все ще мав непогані шанси на одруження. Інша справа – що засиділися в дівках баби. У цьому віці вони зазвичай переставали мріяти про щасливе сімейне життя, адже тоді і в 20 років досить важко було підшукати собі чоловіка. Так Соборне уложення 1649 року рекомендував батькам видавати дочок заміж до 15-ти років, саме цей вік вважався оптимальним для вступу дівиці в шлюб.
Незважаючи на те, що часові рамки дозволяли чоловікам довше залишатися неодруженими, в 30 років вони вже вважалися людьми. У цьому віці у мужика назавжди зникали шанси на молоду наречену, тому потенційну дружину доводилося вибирати вже в середовищі засиділися дівок. Люди досить скептично дивилися на таких перестиглих женихів. Так, однією з причин тривалої холостяцького життя дуже часто вважалося саме чоловіче безсилля. В народі таких мужиків називали «морковниками» (пиріжок з морквяної начинкою). Але аналогія тут йшла не від самої моркви, а від надокучливого тіста, облепившего цю начинку… Природно, що юним дівкам такий жених був не потрібен. Зате дами постарше цілком могли погодитися на такий союз, особливо якщо їх репутація виявлялася заплямованою.
Інший вид холостяків називали «обабками» (підберезники). Так старі (недоспілі) підберезники досить рідко їли через пористої і водянистої структури гриба. До цих чоловікам зараховували зазвичай вдівців, які втрачали своїх дружин у вже зрілому віці. Мало яка юна дівчина мріяла про літнього чоловіка з купою чужих дітей. Саме обабки частенько давали шанс старим дівам запізніло налагодити особисте життя.
Нерідко одруження могла перешкодити і війна, якщо чоловік не заводив до цього сім’ї, служба могла відняти у нього дорогоцінний час. Повернувшись додому через роки таким «ратникам» теж частенько доводилося задовольнятися суспільством вековух.
