Багатий батько дав розпещеною доньці відмінний урок! Може треба згадати Макаренка і буде у нас тоді гідна молодь?

1

Найяскравіший, і як мені здається, реально працюючий метод виховання і передачі мудрості наступним поколінням.

Ось ми говоримо, «потрібні ідеали», обговорюємо, як пропаганда впливає на молодь, думаємо про те, що робити з системою освіти. А я на днях побачив яскравий, і як мені здається, реально працюючий метод виховання і передачі мудрості наступним поколінням.
Заїхав недавно друга Вітю на роботі попроведать вечерком. У нього своя конторка з виробництва меблів. Хоча вже не конторка, а велика компанія. Починав він її створювати сам, років так 5 тому. Він як головна виробнича сила, та дружина бухгалтером і по пошуку замовлень. Сиділи спочатку в якомусь підвалі, з інструментів одна викрутка.
Крутилися як скажені, незважаючи на всі підступи знайомих. Ні відпусток тобі, ні нормальних вихідних. Зустрітися з Вітею можна було тільки на роботі, на мою думку, він там жив і ночував. Потім він заліз у борги скажені, набрався кредитів, по саме не балуйся – купив і базу та обладнання. Був момент, коли видно було ще трохи і Вітька або зіп’ється від напруги або по світу піде.
Пощастило. Ну, або трудоголізм даром не пройшов – став наш Вітьок успішним бізнесменом. Компанія виросла, обороти скажені, натовп людей працює. Але він не загордився, друзів, кому в житті пощастило менше, не соромиться, щоки не дме.
Не зіпсували гроші людини, в будь-який момент можна приїхати до нього, посидіти, коньячку тяпнуть і в баньку при його конторі сходити.
Ну, ось і заїхав я як то поздненько до нього в контору, пройшов повз секретарки, у якій суворий наказ в будь-який час друзів боса без черги впущать, зайшов у кабінет. Ух, ти ж! А там крім нашого миниолигарха ще й дружина і донечка. Скандалют чого то.
Вітька рукою махнув – типу сідай, не до тебе поки що. Сів у кутку на диванчик, спостерігаю і потихеньку починаю в тему розборок в’їжджати. Берегиня родини скаржиться, типу сказала донечці будинку прибрати і підлоги помити перед вихідними. А донечка, «гламурне кісо» років 15-ти від народження, візьми рідний мамєнькі та й ляпни – «Маман, підлоги я мити відмовляюся. Від цього мої крутячие манікюри можуть понести збитки. І пил не просіть мене протерти – я не в тій родині зросла».
Маман звісно в крик. Доча їй і відповідає – «Будете мама істерики істерити і тупотіти ніжками, подзвоню я своєму бойфренду і він відвезе мене з цього дому, де ніхто в гламурності не шарить».
Маман не будь дурепою, доньці запотиличник і в машину. І привезла до Вітьку, типу подивись до чого ти свою кровинушку добаловал.
А Вітьок насправді в дочу і душу і гроші вкладав не скупися. Я про шмотки і говорити не буду, але дівчинка вже об’їздила весь світ. Прочитає, наприклад, книжку про Тибет і до папеньке – де хочу побачити ламу своїми очима. І на тобі – фотка в сімейний альбом, ось Машутка, ось і чернець. Причому справжній тибет з Тибету.
Школа не школа, репетитори будинку зграйками бігають. Аж шістьма мовам навчають і этикетам всяким. І тут на тобі – відплатила кровинушка спробою втечі до гламурного бій розумієш френду.
Вітька голову почухав, командним голосом жінок своїх відправив додому. Будинки чого нитка і придумаємо, а поки Машутка під домашнім арештом. Мамзель вирушили додому, а ми з Вітьком посиділи-покалякали. Тему виховання молоді я спеціально не торкався, так як бачу що темка для Віті хвора, та й сам він мужик не тупий, як-нитка та извернется.
По справах заскочив до Вітька я знову через пару тижнів. Йду через виробничий цех і краєм ока помічаю, якесь яскраве пляма, яке по цеху рухається циклічно. Повернув голову – прибиральниця, при швабри та ганчірці. Сподобався і обімлів. Перший раз у житті відчув «мимовільне відкривання щелепи». Дик це не просто прибиральниця, це ж наша Маша, витьковская доча.
Богатый отец преподал разбалованной дочке отличный урок! Может надо вспомнить Макаренко и будет у нас тогда достойная молодежь? воспитание
Ну, зовні вона не дуже на стандартну трудівницю відра і ганчірки схожа. Синій приталений халатик з добротного сукна, яскраво-жовті рукавички по лікоть, хустка шовкова дуже стильно пов’язана на голові. Джинсики стильненькие і навіть невеликий каблучок до всієї конструкції прив’язаний. Е
така версія хай-енд клінера від Дольчі Зайцева. Але, тим не менш, функцію виконує правильно і ганчіркою елозит з ретельністю.
Я так із роззявленим ротом до Вітька в кабінет і заявився. Сіл, холодної води попив. Вітьок дивиться і розуміюче посміхається. Типу Машу побачив? Угу, кажу. А я сказав їй, нове навчання придумав. «Курси праці» називається. Щоб зрозуміла, якою насправді родині вона народилася і виросла. Що не перисхилтон вона жодного разу, а її маман і тато реально 5 років життя поклали, щоб вважати себе забезпеченими людьми.
Звісно, коли він донечці свій план привчання до праці озвучив, криків було стільки, що міліція три рази за викликом сусідів приїжджала. Але залізною рукою придушив заколот і змусив дитину годину в день проводити «очисні заходи». Правда, за додатковий, але невеликий грошовий бонус.
Донечка спочатку ходила по підприємству, як на каторзі, бо як виробничий цех вичистити, це вам не вдома раз на тиждень струсити пил. А потім нічого – звикла і втягнулася. І навіть почала усвідомлювати свою неправоту.
Вітю на роботі колектив отже безмірно поважав, а після цього так взагалі ледь не моляться. Так і я міцно задумався після цього.
Може пригадати нам треба Макаренка і все-таки у нас буде гідна молодь? 🙂
(с)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here